|
Коломан Галицький
Колома́н І, або Каламан (угор. Kálmán; бл. 1208 — 1241) — князь (1214) і король Галичини (1215—1221) з угорської династії Арпадів. Син угорського короля Андрія II. Зять краківського князя Лешека I Білого. Брав участь у війні за Галицьку спадщину. БіографіяНародився близько 1208 року. Син угорського короля Андраша II та його першої дружини Гертруди Меранської. 1210 року в Галичі угорський король Андрій II в союзі з краківським князем Лешком I Білим та волинськими князями посадив на галицький престол Данила Романовича — 9-річного сина і спадкоємця Романа Мстиславича, який загинув у битві під Завихостом у 1205 році, однак галицькі бояри на чолі з Володиславом Кормильчичем вигнали Романовичів разом з їхньою матір'ю-регенткою Єфросинією-Анною. Тоді Андрій II у союзі з Лешком 1214 року захопив Галич і посадив там свого малолітнього сина Коломана, зарученого незадовго перед тим з 3-річною дочкою Лешка — Саломеєю. Лешко за участь в захоплені Галицької землі отримав її західну частину з Перемишлем. Андрій II звернувся до папи Іннокентія III з проханням доручити естергомському архієпископу Іоанну коронувати Коломана галицькою короною та укріпити його статус унією Галицької православної церкви з католицькою — у кінці 1214 чи на початку 1215 року Коломана коронували, проте зважаючи на його вік реальна влада перебувала в руках Андрія ІІ та його намісників, зокрема воєводи Бенедикта[1]. Незабаром Перемишль і Любачів були відібрані угорцями у поляків, що стало можливою причиною звернення Лешка по допомогу до новгородського князя Мстислава Удатного. Навесні 1215 року Мстислав почав загрожувати княжінню Коломана, про що стривожено повідомляв в листі до папи Інокентія III король Андрій. 1219 року галичани підняли повстання проти угорців і запросили на престол князя Мстислава. Завдяки, тому що Андрій ІІ з 1217 року брав участь в П'ятому хрестовому поході у 1219 році Мстислав зайняв Галич, залишив обороняти його Данила та вирушив на Київщину. Скориставшись цим угорці в союзі з Лешком Краківським пішли в Галицьку землю та знову посадили там Коломана. Зимою 1220/1221 років Мстислав разом з половцями та силами низки руських князів знову спробував заволодіти Галичиною, проте цього разу зазнав невдачі. Проте вже весною 1221 Мстислав втретє пішов на Галицьку землю і 23 травня 1221 року об'єднані сили Данила Романовича і Мстислава Удатного розбили угорські війська під командуванням Коломана біля Галича. Коломан потрапив у полон і був відправлений у Торчеськ. Угорський король Андрій II, щоб визволити сина з полону, був змушений розпочати переговори. Мстислав уклав мир з Андрієм II та видав свою доньку Марію заміж за його сина Андрія, відомого на Русі як «королевич Андрій». Повернувшись в Угорщину, Коломан став хорватським та славонським герцогом. Разом зі старшим братом брав участь у битві на річці Шайо з монголами 11 квітня 1241 року. Від отриманих ран помер у Загребі в травні-червні 1241 року. ТитулСім'яДружина — Саломея, донька князя сандомирського і краківського Лешка I Білого. Шлюб — 1214 року[3]. Родовід
Примітки
БібліографіяДжерела
Монографії
Довідники
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
