Владімір Харконнен

Владімір Харконнен
англ. Vladimir Harkonnen
Помер
Арракіс
·інтоксикація[d]
Діяльністьгубернатор
Титулбарон
РідДім Харконненів
Брати, сестриАбулурд Харконнен IId
ДітиЛеді Джессіка

Барон Владімір Харконнен (10 110-10 193) — негативний персонаж всесвіту Дюни, створеної американським письменником Френком Гербертом. Вперше з'явився в романі «Дюна», а також є одним з головних персонажів трилогії «Прелюдія до Дюни» Браяна Герберта і Кевіна Андерсона.

Біографія

Барон Владімір Харконнен — прямий нащадок башара Абулурда Харконнена. Барон Харконнен був правителем планети Гьеді Прайм (англ. Giedi Prime), після смерті падишах-імператора Лето II Атріда перейменована в Гаму. Офіційна посада барона — сірідар (планетарний губернатор) Арракіса. Він є главою Дому Харконненів.

Вісімдесят перший падишах-імператор Шаддам IV Корріно уклав з бароном Владіміром Харконненом угоду, згідно з якою дім Корріно виділяв дому Харконненів імператорських сардаукарів для знищення дому Атрідів, однак це призвело до смерті барона Владіміра і зречення Шаддама від престолу.

Дочкою барона була Леді Джессіка, мати Пола Муад'Діба і Алії Атрід. Про цей факт не знали ні сам барон, ні Джессіка (до тих пір, поки їй не повідомив про це Пол Атрід, що довідався про свою спорідненість з Харконненами в одному з видінь).

Був убитий Алією, дочкою Джесіки, тобто своєю онукою, ґом джаббаром в ході повстання Пола на Арракісі.

Аналіз

Вільям Хьюз називає барона «одним з найбільш культових лиходіїв у всій науковій фантастиці»[1], а Стюарт з Коновер ScienceFiction.com описує його як «одного з найбільш підступних лиходіїв»[2]. Мод Кемпбелл «Популярної механіки» пише, що Барон — «один із найзліших персонажів, будь-коли зображених на папері (включаючи Дарта Вейдера)»[3].

Автор Еммет Ашер-Перрін з інтернет журналу TOR присвяченого науковій фантастиці та фентезі зазначає:

Дюна була написана в 1960-х роках, коли були поширені визначені методи кодування при створенні персонажів лиходіїв. У випадку з бароном, є дві основні проблеми, дві характеристики, які надалі від імені розповіді використовуються для ствердження його одіозності ... барон має ожиріння і нетрадиційну сексуальну орієнтацію ... Барон Харконнен є єдиним товстим і єдиним явно не гетеросексуальним персонажем в романі ... Коли лиходій є єдиним персонажем, який володіє певними характеристиками, то це явно ознайомлює читача або глядача про те, що ці характеристики пов'язані з його моральними якостями ...[4]

На додачу до образу у цього негативного героя російське ім'я.

Образ в екранізаціях і іграх

Барон Харконнен є одним з центральних персонажів в декількох екранізаціях романів циклу. У фільмі Дюна Девіда Лінча роль барона виконував Кеннет Макміллан, однак, на думку багатьох критиків, він тут зображений не як лиходій, а як божевільний психопат[5]. Також барон є одним з центральних персонажів у мінісеріалах Дюна і Діти Дюни, де його роль виконує Іен Макніс.

Крім цього, барон Харконнен є персонажем двох комп'ютерних ігор: Dune 2000 і Emperor: Battle for Dune. Проте в обох іграх, барони різні. В Dune 2000 він мигцем показаний, під час голковколювання і судячи з усього це Владімір. В Emperor: Battle for Dune є прообразом барона Ракана Харконнена.

Відсилання до персонажа

В манзі Коти Хірано, «Хеллсінг» героїня Вікторія Серас використовує кілька видів озброєння під назвами «Харконнен» і «Владімір». Як зізнався автор, це відсилання саме до Владіміра Харконнена[6].

Примітки

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Воронов Д., Натаров А. Пряность, песок и киноплёнка. История экранизаций «Дюны» // Мир фантастики. — 2004. — № 4 (8) (25 грудня). Архівовано з джерела 21 вересня 2013. Процитовано 15 вересня 2020.
  6. ↑ Кота Хирано. Хеллсинг = Hellsing. — Комикс-Арт, 2011. — Т. 2. — С. 189. — 5000 прим. — ISBN 978-5-699-51203-4.

Література

Посилання