Пол Атрід

Пол
Зображення Пола від Аарона Міллера
Перша появаДюна (1965)
Остання появаВітри Дюни (2009)
АвторФренк Герберт
Виконавець
Інформація
Прізвисько
  • Юсул
  • Муад'Діб
  • Проповідник
Статьчоловік
ТитулПадишах-Імператор[en]
Герцог Дому Атрідів
ДіяльністьМентат/Квізац Хадерах
ПриналежністьФримен
ДружинаПринцеса Ірулан[en]
Діти
Родичі
CMNS: Пол Атрід у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пол Атрід (англ. Paul Atreides, [əˈtreɪdiːz];[1]), пізніше відомий як Пол Муад'Діб (англ. Paul Muad'Dib) — вигаданий персонаж у всесвіту «Дюни», створений Френком Гербертом. Герцог із дому Атрідів, пізніше пророк та імператор людства.

Пол є видатним персонажем перших двох романів серії «Дюна» (1965) і «Месія Дюни» (1969), а також повертається у «Дітях Дюни» (1976). Персонаж фігурує у вигляді двох клонів у романах Браяна Герберта/Кевіна Джеймс Андерсона, які завершують оригінальну серію: «Мисливці Дюни» (2006) і «Піщані хробаки Дюни[en]» (2007), а також з'являється у приквелі «Пол з Дюни» (2008) і «Вітри Дюни» (2009). За словами Браяна Герберта, сина і біографа Френка Герберта, Дім Атрідів був заснований на героїчному, але нещасливому грецькому міфологічному домі Атрея.

Пол був зображений Кайлом Маклакленом в екранізації Девіда Лінча 1984 року, а також Алеком Ньюманом у мінісеріалі «Дюна» 2000 року і його продовженні 2003 року. Цей персонаж зіграний актором Тімоті Шаламе у фільмі Дені Вільнева «Дюна» 2021 року.

Історія

Концепція

Жіночий орден Бене Ґессерит звів батьків Пола — Лето та Джессіку разом з наміром народити на світ доньку Атрідів, яка потім могла б вступити у стосунки зі спадкоємцем дому Харконненів, щоб народити легендарного Квізаца Хадераха, або надсутність — чоловіка, здатного читати генетичну пам'ять усіх предків і передбачати майбутнє. З допомогою Квізац Хедераха Бене Ґессерит планували захопити владу в людській імперії. Однак плани сестринства Бене Ґессерит були порушені, коли Джессіка, завдяки своїй глибокій любові до Лето, народила спадкоємця чоловічої статі.

Виховання

Як син герцога Лето Атріда, Пол виріс у привілейованому оточенні на покритій водою планеті Каладан, родовому гнізді будинку Атрідів. Хоч йому і не вистачало товаришів свого віку, він отримував настанови від своїх вчителів, таких як Суфір Хават, Дункан Айдаго, Ґурні Галлек і доктор Юе, а також отримав навчання методам і здібностям Бене Ґессерит від своєї матері. Незабаром після його п'ятнадцятиріччя у 10191 році батько Пола відкрив йому, що навчання Пола через його вчителів було спрямоване на перетворення Пола в ментата — людину, обчислювальні можливості мозку котрої рівні комп'ютеру. Теорія полягала в тому, що коли Пол змінить свого батька на посаді герцога Дому Атрідів, одного з найшанованіших і високоморальних Великих Домів Імперіуму, герцог-ментат дійсно стане грізною силою в Ландсрааді. Приховані таланти Пола також привернули до нього увагу Бене Ґессерит, які перевірили його за допомогою ґом джаббара, сподіваючись врятувати свою програму Квізац Хедераха через нього.

Родовід

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кіан Атрід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пол Атрід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Лето Атрід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ільбан Річізе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гелена Річізе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Едвіна Корріно
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пол Атрід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Владімір Харконнен
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Джессіка Харконнен
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Танідіа Нерус
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сімейне дерево

 
 
Танідіа Нерус[en]
 
 
 
Владімір Харконнен
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леді Джессіка
 
Лето I Атрід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Чані
 
Пол Атрід
 
Алія Атрід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Лето ✞
 
Лето II Атрід
 
Ганіма Атрід[en]
 
 
 
 
 
 
 

Призвиська, звання, титули,

Хронологія правління

Попередник:
Лето I Атрід (батько Пола) 		Герцог Дому Атрідів
 Наступник:
Алія Атрід (сестра Пола)
Попередник:
Шаддам Коррино IV[en] 		Падишах-Імператор[en]
 Наступник:
Алія Атрід (регент)

Адаптації

Кайл Маклаклен («Дюна» 1984)
Алек Ньюман («Дюна» 2000)
Тімоті Шаламе («Дюна» 2020)
Актори, що виконували роль Пола Атріда у фільмах та серіалах

Пол був зіграний актором Кайл Маклаклен в екранізації Девіда Лінча 1984 року та Алеком Ньюманом [en] в мінісеріалі «Дюна» 2000 року і його продовженні 2003 року. Цей персонаж буде зіграний актором Тімоті Шаламе у фільмі Дені Вільнева «Дюна» 2020 року.

  1. У фільмі 1984 року «Дюна» роль Пола виконав давній шанувальник «Дюни» Кайл Маклаклен. В інтерв'ю Маклаклен розповідав, що, вперше прочитавши «Дюну» підлітком, він уявив себе Полом Атрідом, і отримати можливість зобразити його у високобюджетному фільмі було для нього втіленням мрії.
    • Річард Корлісс з «Time» зазначає, що «Маклаклен, у свої 25 років, зростає вражаюче в цій ролі; його риси, м'які й розбещенні на початку, з часом набувають мужню чарівність, як тільки він приймає свою місію.»[2]
  2. У 2000 і 2003 роках в мінісеріалі від «Sci Fi Channel» Пола зіграв Алек Ньюман[en]. Актор, який має шотландський акцент, як повідомляється, вивчив та навчився імітувати американський акцент за відносно короткий проміжок часу тільки для того, щоб отримати роль. У мінісеріалі 2000 року Пол спочатку зображувався як свого роду «зіпсована дитина», щоб показати глядачам зростання від спадкоємця Атрідів до імператора відомої всесвіту.
    • Лора Фріз з «Variety» пише, що «Ньюмен, як і кислий Пол, тримається тільки однієї ноти»[3].
    • Еммет Ашер-Перрін з «Tor.com» висловлює припущення, що вибір дорослого актора Ньюмена на роль Пола проблематичний, оскільки персонаж прописаний в сценарії ще менш зрілим і спостережливим, ніж він є у романі-першоджерелі[4].
  3. У фільмі 2021 року «Дюна» Пола зіграв Тімоті Шаламе.

Примітки

  1. ↑ Dune: Creating the Audiobooks (Офіційний рекламний ролик, що містить зображення вимови Френка Герберта для деяких термінів). Macmillan Audio. 23 грудня 2008. Подія сталася на 4:04. Процитовано 23 січня 2010. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 23 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Corliss, Richard (17 грудня 1984). Cinema: The Fantasy Film as Final Exam. Time. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 15 травня 2010.
  3. ↑ Fries, Laura (11 березня 2003). Review: Children of Dune. Variety. Архів оригіналу за 21 серпня 2015. Процитовано 21 серпня 2015.
  4. ↑ Asher-Perrin, Emmet (9 травня 2017). Syfy's Dune Miniseries is the Most Okay Adaptation of the Book to Date. Tor.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.

Джерела

Посилання