Місто розташоване на річці Уфалейка (притока Уфи), за 178 км від Челябінська, на півночі Челябінської області, на кордоні зі Свердловською областю, у південній частині східного схилу Середнього Уралу. Рельєф території міста в основному зайнятий Уральськими горами, схили яких складені карстовимі породами. Недалеко лежать озера Аракуль і Іткуль.
Історія
Заснований в 1761 році власником заводу Іваном меншим Мосоловим як селище при чавуноплавильні та залізничному заводі на річці Уфалей.
В 1774 році заводські робітники взяли участь у повстанні Омеляна Пугачова, у ході боїв Уфалейські заводи були захоплені і спалені. Уфалейський завод почав давати продукцію ще в 1776 році, але Суховязський був відновлений лише до 1791 року.
З листопада 1923 року Верхній Уфалей був селищем міського типу Уфалейського району Свердловського округу Уральської області.
У серпні 1933 року дав першу продукцію первісток нікелевої промисловості СРСР Уфалейський нікелевий завод.
З 9 лютого1944 року Верхній Уфалей має статус міста обласного підпорядкування.
Населення
Населення у 2013 році становило 30 000 осіб, у 2015 році — 28 580 осіб.
Економіка
Промисловість міста орієнтована головним чином на машинобудування і металургію. Містоутворюючим підприємством є ВАТ «Уфалейнікель» — перший нікелевий комбінат в країні і 2-й у Росії виробник нікелю. Також діють:
Локомотивне депо Верхній Уфалей
ЗАТ УГШК Вагонне депо Верхній Уфалей
ТОВ «Уфалейский завод металовиробів»
ВАТ «Верхньоуфалейський завод „Уралелемент“»
Завод «Металіст»
ВАТ «Дормаш» (виробництво дорожніх машин)
Підприємства лісової промисловості
ЗАТ «Уралмрамор» (видобуток і обробка мармуру)
Підприємствами обробної промисловості за 2007 рік відвантажено продукції власного виробництва за чистим видам діяльності на 13 млрд руб. Безробіття в місті приблизно вдвічі перевищує середній рівень по Челябінській області.[2]