Магнітогорськ

місто Магнітогорськ
рос. Магнитогорск
Герб Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Челябінська область
Код ЗКАТУ:	75438000000
Код ЗКТМО:	75738000001
Основні дані
Час заснування	1929
Статус міста	1939
Населення	▼ 409 255 (2023)
Площа	392.35 км²
Густота населення	1062,93 осіб/км²
Поштові індекси	455xxx
Телефонний код	+7 3519
Географічні координати:	53°23′00″ пн. ш. 59°02′00″ сх. д.
Часовий пояс	UTC+5
Висота над рівнем моря	370 м
Влада
Вебсторінка	magnitogorsk.ru
Мапа
Магнітогорськ Магнітогорськ
Магнітогорськ у Вікісховищі

Магнітого́рськ (рос. Магнитого́рск) — місто в Челябінській області Росії. Один з найбільших у світі центрів чорної металургії. Населення 409 255 мешканців (2023).

Географія

Місто розташоване біля підніжжя гори Магнітної, на східному схилі Південного Уралу, по обох берегах річки Урал (правий берег якої у Європі, лівий — в Азії).

Магнітогорськ віддалений від Челябінська залізницею на 417 км, автошляхами через Верхньоуральськ — на 303 км, по трасі «від вокзалу до вокзалу» на 321,4 км. Відстань від Москви — 1916 км залізницею і 2500 км автотрасою.

Територія міста становить 375,8 км², довжина з півночі на південь — 27 км, зі сходу на захід — 20 км, висота над рівнем моря — 310 м.

Населення

Національний склад за даними перепису 1989:

• Росіяни — 81,5 %
• Татари — 6,4 %
• Українці — 4,3 %
• Башкири — 2,8 %
• Білоруси — 1,0 %
• Євреї — 0,4 %
• Узбеки — 0,2 %
• Німці — 0,2 %
• Удмурти — 0,1 %

Усього налічувалося 92 національності, з них 40 мають чисельність від 10 осіб і менше. При будівництві Магнитки фактично утворився «сплав» народів і конфесій, найзначнішими з яких є православ'я й іслам.

Транспорт

Громадський транспорт з'явився в Магнітогорську в 1930 році, коли по заводській і міській будівельних майданчиках проклали дві залізничні гілки. За маршрутом курсували 8 поїздів, які перевозили робітників безкоштовно, а час у дорозі становив 15 — 20 хвилин із зупинками в кінцевих пунктах близько години. У 1933 році налагодили автобусне сполучення.[1]

У місті існує система трамвая. За кількістю маршрутів вона поступається лише Москві і Санкт-Петербургу, хоча по довжині трамвайних ліній займає лише 6-е місце в Росії. Є залізничний вокзал і автовокзал. Діє аеропорт Магнітогорськ.

Функціонують міські автобуси, маршрутні таксі і таксі. Скоро з'являться електробуси.

У місті знаходяться Залізничні станції Челябінського регіону Південно-Уральської залізниці: Магнітогорськ-Пасажирський і Магнітогорськ-Вантажний, яка є відправною точкою Південно-Сибірської залізничної магістралі.

В нумізматиці

Банк Росії 6 травня 2022 року випустив в обіг пам'ятну монету з недорогоцінного металу номіналом 10 рублів» Магнітогорськ«, серії»міста трудової доблесті"[1]

Чисельність населення

1931[2]	1939[3]	1956[4]	1959[5]	1962[2]	1967[2]	1970[6]	1973[2]	1975[7]
64 100	↗146 000	↗284 000	↗311 101	↗333 000	↗357 000	↗364 209	↗379 000	↗393 000
1976[8]	1979[9]	1982[10]	1985[11]	1986[8]	1987[12]	1989[13]	1990[14]	1991[8]
→393 000	↗406 074	↗416 000	↗426 000	↘424 000	↗430 000	↗440 321	↘429 000	↗444 000
1992[8]	1993[8]	1994[8]	1995[11]	1996[11]	1997[15]	1998[11]	1999[16]	2000[17]
↘441 000	↘440 000	↘439 000	↘426 000	↘424 000	→424 000	↗425 000	↗428 100	↘427 900
2001[11]	2002[18]	2003[2]	2004[19]	2005[20]	2006[21]	2007[22]	2008[23]	2009[24]
↘427 100	↘418 545	↘418 500	↘415 900	↗416 700	↘413 200	↘410 500	↘409 000	↗409 397
2010[25]	2011[26]	2012[27]	2013[28]	2014[29]	2015[30]	2016[31]	2017[32]
↘407 775	↗407 895	↗409 593	↗411 880	↗414 897	↗417 039	↗417 563	↗418 241

100 000

200 000

300 000

400 000

500 000

1959

1975

1986

1992

1997

2002

2007

2012

2017

Міста-побратими

•  Бранденбург-на-Гафелі, Німеччина (1989)
•  Гомель, Білорусь (27 квітня 2015)
•  Даугавпілс, Латвія[33]
•  Хуай'ань, КНР (2 червня 2017)

Відомі люди

• Штифанов Лев Миколайович (1933—1997) — український кінооператор
• Панфілов Гліб Анатолійович (1934—2023) — радянський і російський кінорежисер і сценарист
• Буніна Ірина Олексіївна (1939—2017) — російська радянська та українська радянська акторка

• Прокопенко В'ячеслав Васильович (1950—2020) — радянський, український кінорежисер, сценарист.

• Скрiпкiн Олексій Володимирович (нар. 1984) - Почесний громадянин Магнітогорська, відомий Магнітогорський бізнесмен, який володіє великою мережею сервісів з ремонту електроніки. Половину доходу щомісяця перераховує в благодійний фонд" Африка і Магнітогорськ", який займається допомогою африканським дітям, які залишилися без піклування батьків.

• Попович Павло Романович — Почесний громадянин Магнітогорська, льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу (1965)

• Бородавкін Олександр Олександрович - Почесний громадянин Магнітогорська, член РСДРП з 1905, потім КПРС, учасник трьох революцій (1965)

• Анкудінов Леонід Георгійович — Почесний громадянин Магнітогорська, керуючий трестом «Магнітобуд» (1966)

• Домрачева Катерина Євгенівна — Почесний громадянин Магнітогорська, Заслужений вчитель РРФСР (1966)

• Шатилін Олексій Леонтійович — Почесний громадянин Магнітогорська, знатний доменщик Магнітки (1967)

• Левін Наум Мойсейович- Почесний громадянин Магнітогорська, лікар-хірург (1969)

• Струмків Борис Олександрович — Почесний громадянин Магнітогорська, поет (1969)

• Баришев Олександр Олександрович — Почесний громадянин Магнітогорська, Заслужений лікар РРФСР (1970)

• Поляков Михайло Ісаакович - Почесний громадянин Магнітогорська, Заслужений працівник культури РРФСР, директор драматичного театру (1970)

• Знікін Степан Васильович - Почесний громадянин Магнітогорська, пенсіонер республіканського значення, Рада депутатів трудящих (1971)

Див. також

• 2094 Магнітка — астероїд, названий на честь міста[34].
• Магнітогорськ (аеропорт)
• Вибух природного газу в Магнітогорську, 2018

Примітки

1. Макарова Н. Н. Труд и человек на Магнитострое в условиях мобилизационной модели первой половины 1930-х гг. // 1929: «Великий перелом» и его последствия: Материалы XII Международной научной конференции. Екатеринбург, 26-28 сентября 2019 г. / Отв. ред. А. К. Сорокин. — М.: Политическая энциклопедия; Президентский центр Б. Н. Ельцина, 2020. — С. 97.
2. Народная энциклопедия «Мой город». Магнитогорск (рос.)
3. Города с численностью населения 100 тысяч и более человек. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 17 серпня 2013. (рос.)
4. Народное хозяйство СССР в 1956 г. (Статистический сборник). Государственное статистическое издательство. Москва. 1956. Архів оригіналу (PDF) за 26 жовтня 2013. Процитовано 26 жовтня 2013. (рос.)
5. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
6. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
7. Российский статистический ежегодник, 1998 год (рос.)
8. Российский статистический ежегодник. 1994. Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2016. Процитовано 18 травня 2016. (рос.)
9. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
10. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник) (рос.)
11. Российский статистический ежегодник. Госкомстат, Москва, 2001. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015. (рос.)
12. Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
13. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
14. Российский статистический ежегодник.2002 : Стат.сб. / Госкомстат России. – М. : Госкомстат России, 2002. – 690 с. – На рус. яз. – ISBN 5-89476-123-9 : 539.00. (рос.)
15. Российский статистический ежегодник. 1997 год. Архів оригіналу (PDF) за 22 травня 2016. Процитовано 22 травня 2016. (рос.)
16. Российский статистический ежегодник. 1999 год. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016. (рос.)
17. Российский статистический ежегодник. 2000 год. Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016. (рос.)
18. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
19. Российский статистический ежегодник. 2004 год. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016. (рос.)
20. Российский статистический ежегодник, 2005 год. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 9 травня 2016. (рос.)
21. Российский статистический ежегодник, 2006 год. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016. (рос.)
22. Российский статистический ежегодник, 2007 год. Архів оригіналу за 11 травня 2016. Процитовано 11 травня 2016. (рос.)
23. Российский статистический ежегодник, 2008 год. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016. (рос.)
24. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
25. Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
26. Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
27. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
28. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
29. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
30. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
31. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
32. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
33. https://www.daugavpils.lv/en/assets/upload/Daugavpils_majas_lapai_EN_18.pdf
34. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

• Офіційний сайт адміністрації м. Магнітогорська [Архівовано 17 липня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Офіційний сайт Магнітогорських міських Зборів депутатів [Архівовано 18 жовтня 2005 у Wayback Machine.] (рос.)
• Магнітогорський міський портал (рос.)
• Магнітогорський інформаційно-розважальний портал (рос.)
• Магнітогорськ — усе про місто [Архівовано 8 серпня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Магнітогорський Бізнес Довідник [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
• Магнитка. Ру (рос.)
• Фотографії Магнітогорська [Архівовано 5 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)

Портал «Географія»   Портал «Росія»