uk %D0%A2%D0%B2%D0%B5%D1%80

місто Твер
Тверь
Герб Твері	Прапор Твері
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Тверська область
Код ЗКАТУ:	28401000000
Код ЗКТМО:	28701000001
Основні дані
Час заснування	1135
Населення	▬ 412 994 (2024)
Площа	147 км²
Поштові індекси	170000,170005,170026
Телефонний код	+7 4822
Географічні координати:	56°51′28″ пн. ш. 35°55′19″ сх. д. / 56.857827777778° пн. ш. 35.921927777778° сх. д.
День міста	перша неділя після 12-го липня
	Схема міста
	Схема міста
	Влада
Адреса	170100, г. Тверь,; ул. Советская, д. 11
Вебсторінка	www.tver.ru
Міський голова	Олексій Огоньков
	Мапа
	; Твер ; Твер
	Твер у Вікісховищі

Твер (рос. Тверь (прослухати^ⓘ); у 1931–1990 Калі́нін, рос. Калинин) — місто в Російській Федерації, центр Тверської області, порт на Волзі, біля гирла річки Тверці. Населення 412 994 тис. осіб. (2024), територія понад 147 км², включає ряд природних лісопарків: Комсомольський, Первомайський, Бобачевський, Березовий Гай і Сахаровський парк (у 1982 оголошені державними заповідниками). Місто розташоване на берегах річок Волга, Тверця, Тьмака, Лазур, Сомінка, за 167 км від Москви і за 485 км від Санкт-Петербургу. Велика станція на залізниці Москва — Санкт-Петербург.

Клімат помірно континентальний: середня температура січня −9,6 °C, липня +18,2 °C, середня річна кількість опадів — 593 мм.

Назва

Щодо походження назви міста існує кілька версій, основні з них — фіно-угорська і слов'янська. Згідно з фіно-угорською версією, назва міста пов'язана з річкою Тверцею, а гідронім Тверця, своєю чергою, є похідним від фінського слова «tiort» — «швидкий». За іншою версією, назва міста походить від слов'янського слова «твердь», що означає «фортеця, твердиня». У руських літописах назва міста записувалася як Тьхвѣрь^[1]. Наявність на території Карелії топонімів Тіхверя і Тігвера (останній також є назвою озера) дає фахівцям-етимологам підставу пов'язувати слово Твер з прибалтійсько-фінським, дослав'янським топонімом Tihvera. Крім цього, назву міста Твері пов'язують з пол. twierdza (укр. тверджа) і лит. tvora («огорожа»).

У 1931—1990 роках — Калінін, на честь радянського діяча Михайла Калініна.

Географія

Твер розташована на важливій транспортній магістралі між Москвою (186 км) і Санкт-Петербургом (485 км), що є вкрай вигідно для міста в економічному плані. Твер мимоволі стала великим транспортним вузлом, перетином багатьох туристичних та гастрольних маршрутів. Сприятливе географічне положення призвело до високої концентрації в регіоні та місті підприємств з оптової торгівлі. З Москвою місто пов'язане трьома транспортними магістралями: залізничною, автомобільною та водною.

Місто займає територію понад 147 кв.км. З півдня до Твері підступає моренна Калінінська гряда. Клімат помірно-континентальний: середня температура січня −9,6 °C, липня +18,2 °C, середня річна кількість опадів — 593 мм.

Сучасна територія міста включає ряд природних лісопарків: Комсомольський, Первомайський, Бобачевський, Березовий гай і Сахаровський парк (у 1982 оголошені державними заказниками). Через місто протікають річки Волга, Тверця, Тьмака, Лазур та Соминка.

Історія

Руський період

За архівними даними, поселення на мису при впаданні Тьмаки у Волгу існувало в IX—X століттях. На думку історика В. А. Кучкіна, фортецю у Твері спорудили в 1130-1140-х роках у ході боротьби ростовсько-суздальських князів з Новгородом. Історик XVIII століття В. М. Татищев стверджував, що Твер заснована 1181 року. У нелітописних письмових джерелах Твер уперше згадують у 1127—1135 р. і в 1160 р. У літописах Твер вперше згадана в 1208—1209. Берестяні грамоти, знайдені 26 березня 1983 р. і 23 серпня 1985 р. на території Тверського кремля, датують кінцем XII — початком XIII століть.

Тверське князівство

Сусіднє Московське князівство, очолюване князем Іваном Калитою, нащадком хана Бату^{[джерело?]}, за його правління розпочало за допомогою монголо-татар грабувати, нищити Велике князівство Тверське. Іван Калита не особливо добирав при цьому методів. Зокрема, після його наклепу на тверського князя Олександра Михайловича його з сином Федором викликали до Орди, де за рішенням хана Узбека вбили. Після повної «перемоги» Калита наказав зняти дзвін зі Спаського собору Твері та перевезти до Москви.^[2]

Московське царство

Російська імперія

У 1775–1796 роках Твер був центром Тверського намісництва Російської імперії.

Радянський період

14 жовтня 1941 року німецькі війська захопили місто. 17 жовтня було створено Калінінський фронт. 16 грудня м. Калінін було повністю звільнене військами 31-ї та 29-ї армій.

Населення

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1685	4600	—
1787	15 100	+228.3%
1897	53 500	+254.3%
1917	107 600	+101.1%
1929	119 800	+11.3%
1939	216 100	+80.4%
1950	194 300	−10.1%
1959	261 000	+34.3%
1970	345 100	+32.2%
1979	411 000	+19.1%
1989	450 800	+9.7%
1992	459 000	+1.8%
2001	452 300	−1.5%
2005	406 700	−10.1%
2010	410 400	+0.9%
2013	408 900	−0.4%

Релігія

У Твері, як і в інших містах Центральної Росії, найбільш поширене серед віровчень православ'я. Місто є центром Тверської і Кашинскої єпархії Російської православної церкви, тут розташоване єпархіальне управління і резиденція правлячого архієрея — Тверського і Кашинського архієпископа; з 4 грудня 1988 єпархію очолює Віктор (Олійник). За даними газети «Православна Твер», в місті діють 4 собори — Троїцький собор (1564), Вознесенський собор (1750-ті), Успенський собор XVIII століття колишнього Отрочого монастиря та Воскресенський кафедральний собор (1912—1913). У Твері діють два жіночих монастиря — Жіночий монастир Різдва Христового та Свято-Катерининський жіночий монастир. Всього в місті понад 30 культових споруд Російської православної церкви — соборів, храмів, монастирів, каплиць (у тому числі — 3 будинкові церкви, 2 окремі та 5 каплиць при лікарнях.

Крім православних соборів, храмів і монастирів, в місті є три храми інших конфесій: римо-католицька Церква Преображення Господнього (1990-ті-2000-ні), соборна мечеть та синагога Шахтер Рахелі.

Окрім традиційних релігійних громад у Твері також є:

Неопротестантські і неоп'ятидесятницькі громади
- «Церква Євангельських Християн-Баптистів». (Церква ЄХБ «Надія») (РС ЄХБ). Пастор: Волков Микола Іванович. Тверська громада — одна з найстаріших громад Російського євангельсько-баптистського братства, якій в 2009 році виповнилося 126 років.
- Церква «Спасіння» (РС ЄХБ). Пастор: Воронков Олексій Володимирович
- Об'єднання Методистських Церква (Російська Об'єднана Методистська Церква). Пастор: Антоненко Тетяна Олександрівна
- Церква адвентистів сьомого дня. Пастор: Бобрик Костянтин Григорович
- Церква адвентистів сьомого дня на вул. В.Бонч-Бруєвича.
- «Церква Христа Воскреслого» (Російський Об'єднаний Союз Християн Віри Євангельської) Пастор: Ісаков Сергій. При секті діє реабілітаційний центр для наркоманів і алкоголіків «Свобода»
- Церква «Слово віри» (ХВЄ). Пастор: Якуб Тарас Володимирович
- Церква «Ґлорія» (Церква «Слава Божа» (ХВЄ)). (АЦЕХ «Благовіст»). Пастор: Дада Олусегун Адетайо
- Церква «Слово Життя» (ХВЄ). Пастор: Морозов Олександр Валентинович
- Церква «Новий Завіт» (ХВЄ). Пастор: Борисова Галина Борисівна
- Церква «Свята Благодать» (ХВЄ). Пастор: Семенович Ігор Іванович
- Церква «Благодать і Апостольство» (ХВЄ). Пастор: Ярополова Діана Іванівна
- Чинний «Тверський біблійний центр». Керівник: Греулі Георгій Шавлович
- «Новоапостольська церква»
Псевдохристиянські секти
- Свідки Єгови
- Секта мунітів («Церква Об'єднання»)
- «Церква Ісуса Христа святих останніх днів» — секта мормонів
Культи східного напрямку
- Секта «Сахаджа йога»
- Секта «Сант Мат».
- У місті раніше діяла або діє донині секта «Аум Сенрікьо»
Окультні секти і групи «Нью ейдж»
- Секта «Новий Акрополь»
- Тверська обласна громадська реріховська організація

У Твері і Тверській області знаходиться центр найбільшої сатаністської секти Росії «Чорний ангел». Всього в Твері діють три сатаністські групи.

Економіка

Твер виробляє 40 % промисловій продукції області. Основні галузі — легка, хімічна і машинобудівна промисловість. Великі підприємства: комбінати — бавовняно-паперовий, штучного волокна, камвольний, штучної шкіри; заводи — вагонобудівний (пасажирські, вантажні вагони, запчастини), екскаваторний, машинобудівний (мотовози), електроапаратурний. Працює 2 великих поліграфічних комбінати, є підприємства будматеріалів і харчової (м'ясокомбінат) промисловості.

Культура

5 вузів (зокрема 2 університети). 3 театри, 4 музеї (зокрема історико-архітектурний і літературний, тверського побуту, М. Є. Салтикова-Щедріна), цирк. Картинна галерея. Ботанічний сад.

У місті часто відбуваються українські культурні заходи, зокрема — Фестиваль української культури «Україна співає». У березні 2013 року фестиваль проходив вдев'яте поспіль і був присвячений 199-й річниці з дня народження Тараса Шевченка.^{[джерело?]}

Міжміське патнерство

Міста-побратими Твері:

Хямеєнлінна, Фінляндія (з 1954 року);
Безансон, Франція (з червня 1988 року);
Бергамо, Італія (з 1989 року);
Оснабрюк, Німеччина (з 1991 року);
Інкоу, Китай (з 26 червня 1994 року);
Капошвар, Угорщина (з 2 вересня 1995 року);
Велико Тирново, Болгарія (з 7 липня 1997 року);

Міста, які мають дружні зв'язки з містом Твер:

Відомі особи

Брадіс Володимир Модестович — автор «Чотиризначних математичних таблиць».
Гольбріх Соломон Михайлович — український кінооператор.
Ромуальд Грінблат — радянський латвійський композитор. Лауреат Державної премії Латвійської РСР (1960). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1987).
Зубчанінов Олександр Іванович — гравер.
Кир'янов Микола Іванович — Герой Радянського Союзу, один з широнінців.
Корепанов Олексій Якович (1953) — український письменник-фантаст.
Лосєв Олег Володимирович — радянський вчений в царині техніки напівпровідників.
Псахіс Лев Борисович (1958) — російський шахіст, міжнародний гросмейстер (1982).
Сєдих Іван Вікторович — Герой Радянського Союзу, один з широнінців.
Хитрук Федір Савелійович (1917—2012) — російський режисер-мультиплікатор, художник і сценарист.
Штурук Гаврило Володимирович — священик, українець за походженням. Написав історію Тверської єпархії.
Сидельников Микола Миколайович (1930—1992) — радянський російський композитор.
Льовкін Олексій Сергійович (1984) – Учасник російсько-української війни,боєць Російського добровольчого корпусу

Примітки

↑ Малыгин П. Д. Средневековые письменные источники о топографии Твери //Тверской кремль: Комплексное археологическое источниковедение. СПб., 2001. [Архівовано 25 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Костецька М. Колаборант Іван Калита // Історія. — Львів, 2015. — № 3 (16) (березень). — С. 20—21.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Твер

[1] Малыгин П. Д. Средневековые письменные источники о топографии Твери //Тверской кремль: Комплексное археологическое источниковедение. СПб., 2001. [Архівовано 25 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] Костецька М. Колаборант Іван Калита // Історія. — Львів, 2015. — № 3 (16) (березень). — С. 20—21.

[1]

[2]