Ванілін

Ванілін
Скелетна формула мінорного таутомеру ваніліну
Об'ємна модель мінорного таутомеру ваніліну
Назва за IUPAC 4-гідроксі-3-метоксібензальдегід[1]
Інші назви ванілін[2]

метил ванілін[2]
ваніліновий альдегід[1]

Ідентифікатори
Номер CAS 121-33-5
PubChem 1183
Номер EINECS 204-465-2
KEGG D00091
Назва MeSH vanillin
ChEBI 18346
RTECS YW5775000
SMILES c1(C=O)cc(OC)c(O)cc1
InChI 1/C8H8O3/c1-11-8-4-6(5-9)2-3-7(8)10/h2-5,10H,1H3
Номер Бельштейна 472792
Номер Гмеліна 3596
3DMet B00167
Властивості
Молекулярна формула C8H8O3
Молярна маса 152,15 г/моль
Молекулярна маса 152,047344122 u
Зовнішній вигляд White crystals
Запах ванільний, солодкий, бальзамічний, приємний
Густина 1,056 g cm−3
Розчинність (вода) 10 g dm−3
Тиск насиченої пари >1 Pa
Кислотність (pKa) 7,781
Основність (pKb) 6,216
Структура
Кристалічна структура моноклінна
Термохімія
Ст. ентальпія
згоряння ΔcHo
298 		−3,828–3,828 МДж/моль
Небезпеки
MSDS hazard.com
ГГС піктограми
ГГС формулювання небезпек 302, 317, 319
ГГС запобіжних заходів 280, 305+351+338
Класифікація ЄС Шкідливо Xn
R-фрази R22
NFPA 704
1
1
0
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини Анісовий альдегід

Евгенол
Фенол
Ваніліновий спирт
Апоцинін

Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Ванілі́н — З-метокси-4-гідроксибензальдегід, C8H8O3, біла кристалічна речовина, із запахом ванілі; tпл. 81—83°С, tкип. 284—285°С (в атмосфері СО2). Розчинний у воді, спирті, ефірі, хлороформі та інших розчинниках.

Vanilla planifolia
Vanilla pompona

Ванілін широко застосовують у харчовій та парфумерній промисловості, а також для виготовлення ліків. Суміш ваніліну й цукрової пудри  іноді з додатковими ароматизаторами відома як ванільний цукор. Також використовується як ароматизатор при виробництві побутової хімії. Інші напрями використання - для хімічного синтезу, створення інших хімічних сполук; електрохімії, а саме електрохімічного цинкування; тонкошарової хроматографії.

Ванілін у вигляді глікозидів міститься (до 3 %) у ванільних бобах — плодах ліан родини орхідних Vanilla planifolia i Vanilla pompona, що паразитують на какао.

Натуральний ванілін виділяють із ванілі методом екстракції (ванільні екстракти) або отримують біотехнологічним методом. Крім того, існує низка синтетичних і напівсинтетичних шляхів його одержання.

Синтетичний ванілін, замість екстракту натурального ваніліну, у наш час частіше використовують як смакову добавку в продуктах харчування, напоях та лікарських препаратах. Існують харчові ароматизатори (зокрема етилванілін[3]), що є аналогами ваніліну, або мають подібний до ваніліну аромат.

Вплив на людський організм. Головна корисність цього продукту полягає у заспокійливій дії на організм, розслабленні, знятті роздратування, ефективному протистоянні безсонню, тривозі, неспокою та гніву. Ванілін здатний нашкодити, тільки якщо є до нього індивідуальна чутливість, ну або якщо вжити за раз занадто багато. у цьому випадку можливий не тільки шкірний висип, але й набряк гортані, але у великих кількостях ця спеція стає занадто гіркою і з’їсти її випадково, без примусу практично неможливо. Не рекомендовано ванілін дітям до трьох років, тому він вважається небажаним компонентом дитячої їжі. Жінкам у період вагітності можна, але небагато і нерегулярно.

Примітки

  1. ↑ а б Vanillin у базі даних «PubChem» (англ.)
  2. ↑ а б Vanillin на сайті «Sci-Toys.com» (англ.)
  3. ↑ Ethylvanillin. Wikipedia (англ.). 30 грудня 2023. Процитовано 4 грудня 2024.

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ванілін
  1. ↑ Ванілін: що це таке, склад, корисні властивості. Systopt (укр.). Процитовано 4 грудня 2024.