Ваніль (рід)
Ваніль (лат. Vanílla) — рід багаторічних ліан що налічує близько 110 видів у родині зозулинцевих. Плоди декількох видів також називаються «ваніль» і їх використовують як прянощі. Цей вічнозелений рід зустрічається по всьому світу в тропічних і субтропічних регіонах, від тропічної Америки до тропічної Азії, Нової Гвінеї та Західної Африки[3]. П'ять видів відомі з прилеглих територій США, всі вони обмежені південною Флоридою[2]. Рід був сформований у 1754 році Плюм'є та Ф. Міллером. Латинська родова назва походить від ісп. vainilla — «стручечок». Але з ботанічного погляду, плід ванілі, як і всіх орхідних, має назву коробочка (на відміну від справжнього стручка не має перегородки). Найвідомішим представником є ваніль плосколиста (V. planifolia), що походить з Мексики та Белізу[4], з якої отримують комерційні ванільні ароматизатори[5]. ПоширенняВиди роду поширені у тропічних та субтропічних регіонах всієї земної кулі. Культивується ця пряність у багатьох країнах екваторіального поясу[3], часто разом з культурою дерев какао, до яких ваніль прикріплюється додатковими коренями[6]. Більш ніж половина світового обсягу виробництва ванілі припадає на Мадагаскар (частка у 2006 році — 59 %). Також серед найбільших виробників — Індонезія (23 %) та Китай (близько 10 %). ІсторіяВаніль була відома вже мая (під назвою «цицбік»). Тотонаки вірили, що про ваніль («кашішанат», «шанат») є плодом кохання царівни Цакопонціси та царевича Скатаношґи. Для них вона була священною рослиною, її використовували як ліки, парфуми та косметичний інгредієнт. Ацтеки додавали ваніль («тлільхочітль») до напою з какао[7]. Ванільні стручки також використовували в ролі грошей. Під час правління імператора Монтесуми ацтеки збирали податки ванільними стручками. Іспанський конкістадор Ернан Кортес привіз ваніль та шоколад до Європи у 1520-і роки. В Іспанії, Італії, Австрії ваніль відома з середини XVI століття. В інших країнах Європи — з початку XIX століття. Протягом довгого часу ваніль в Європу привозили з Мексики, і її вартість була виключно високою. Спроби вирощувати ваніль за межами Мексики не приносили успіху: рослина приживалася, але стручки не зав'язувалися. Проблема полягала в тому, що на батьківщині ваніль запилювали ендемічні бджоли — меліпони, які не водилися в інших країнах. Лише в 1841 році дванадцятирічний чорношкірий раб з острова Реюньйон, Едмонд Альбіус, відкрив спосіб ручного запилення ванілі. Після цього рослина широко поширилася світом, а острів Реюньйон став одним з головних експортерів ванілі[8]. ВидиСистематика роду Vanilla є складною[9]. Відомо понад сто видів ванілі[10] (докладніше див. Список видів роду ваніль), з них лише три культивують для виробництва прянощів:
Інші види ванілі вважаються декоративними.
АроматВаніль, яка вважається найпопулярнішим у світі ароматом та смаком[11], містить фенольний альдегід, ванілін, а також анісальдегід, які разом формують її домінуючі сенсорні характеристики[12]. Ваніль — широко використовувана ароматична та смакова добавка для харчових продуктів, напоїв і косметики[5][11], про що свідчить її популярність як ароматизатора морозива[13]. Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia