Шарль Плюм'є

Шарль Плюм'є
фр. Charles Plumier Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився20 квітня 1646(1646-04-20)[2][3][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Марсель, Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер20 листопада 1704(1704-11-20)[1] (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ель-Пуерто-де-Санта-Марія, Кадіс, Андалусія, Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьінженер, біолог, мандрівник-дослідник, ботанік Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьприроднича історія Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникЖозеф Піттон де Турнефор Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusNova plantarum americanarum generad і Description des plantes de l'Amériqued Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих

Шарль Плюм'є́ (фр. Charles Plumier; 20 квітня 164620 листопада 1704) — французький ботанік, токар.

Біографія

Народився в Марселі, в шістнадцять років вступив до монашого чину мінімів. Вивчав математики і фізики, виготовляв фізичні інструменти, був чудовим креслярем, маляром і токарем. Коли його скерували до французького монастиря Триніта-деї-Монті в Римі, Плюм'є вивчав ботаніку. Після повернення у Францію став учнем Жозефа Піттона де Турнефора і здійснив з ним декілька мандрівок.

З Південної Америки Плюм'є привіз зразки нових рослин. Ним були відкриті Magnolia L. (названа в честь французького ботаніка П'єра Маньоля) і Begonia L. (названа в честь покровителя Плюм'є, Мішеля Бегона)

Досліджував також узбережжя Франції: Прованс і Лангедок. В 1689 році в складі урядової експедиції виїхав на французькі Антильські острови. Після завершення експедиції, результати якої були визнані дуже цінними, Плюм'є був призначений королівським ботаніком. В 1693 році за дорученням короля Людовика XIV він здійснив другу подорож на Антильські острови і в Центральну Америку. В подорожі по Вест-Індії його супроводжував домініканський монах-ботанік Жан-Батіст Лаба.

Помер в 1704 році в Пуерто де Санта Марія недалеко від Кадіса, готуючись здійснити свою четверту експедицію в Перу.

Праці

a також багато рукописів і малюнків, що зберігаються в Національній бібліотеці і в Музеї природничої історії в Парижі.

Рослини, яким дав назву Плюм'є

Рід Лобелія (Lobelia L.) названий ним в честь ботаніка Маттіаса де Л’Обеля. Ним були відкриті Магнолія (Magnolia L.) (названа на честь французького ботаніка П'єра Маньоля), Фуксія (Fuchsia L.) (названа на честь німецького ботаніка Леонарта Фукса) і Бегонія (Begonia L.) (названа на честь покровителя Плюм'є, Мішеля Бегона).

На честь Плюм'є названо

Рід рослин Плюмерія (Plumeria L.).

Примітки

  1. а б в GeneaStar
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Discogs — 2000.
  4. IPNI,  Plum.

Див. також

Список ботаніків за скороченням

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia