Білична
Біли́чна (пол. Bieliczna) — колишнє лемківське село в Польщі, ґміна Устя-Горлицьке Горлицький повіт Малопольського воєводства. ГеографіяБуло розташоване в Низьких Бескидах, над річкою Бяла, притокою річки Дунаєць.
ІсторіяСело закріпачене Іваном Ізбянським і 1595 р. за привілеєм краківського кардинала Єжи Радзивіла. Метричні книги провадились від 1784 р. В селі була дочірня церква святого Архангела Михаїла (мурована в 1792 р.) — належала до парохії Ізби Грибівського деканату Перемиської єпархії[1]. До 1945 року було майже чисто лемківське населення: з 230 жителів села — 225 лемків і 5 євреїв[2]. В ході тилявської схизми усі жителі сіл Ізби і Білична на чолі зі священиком перейшли до Польської православної церкви і збудували дерев'яну церкву, яка була зруйнована після виселення лемків. В 1947 р. в результаті операції Вісла всі лемки були депортовані на понімецькі землі[3]. Пам'яткиОб'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
СучасністьПісля виселення українців село Білична ліквідовано, а його землі приєднано до Ізбів. Примітки
Джерела
|