Буряківський Юрій Олександрович

Буряківський Юрій Олександрович
Народився	22 травня (4 червня) 1914  Речиця, Мінська губернія, Російська імперія
Помер	18 липня 1973(1973-07-18) (59 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  Білоруська Народна Республіка  Білоруська РСР  СРСР
Діяльність	письменник, драматург
Знання мов	українська і російська
Заклад	Комсомолець України і Комуніст
Учасник	радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Членство	Спілка радянських письменників України
Партія	ВКП(б)[1]
Нагороди

Ю́рій Олекса́ндрович Бурякі́вський (4 червня 1914 Речиця — 18 липня 1973, Київ) — український радянський письменник, драматург; член Спілки радянських письменників України з 1947 року.

Життєпис

Народився 22 травня [4 червня] 1914(19140604) року у місті Речиці (нині Гомельська область, Білорусь) у сім'ї службовця. 1928 року закінчив семирічну школу, 1932 року — трирічну школу фабрично-заводського навчання[2].

Після закінчення навчання, як юний кореспондент, був направлений в київську молодіжну газету «Молодий пролетар»; з 1934 року працював у газеті «Комсомолець України» і з того часу почав виступати у пресі з нарисами і літературно-критичними статтями[2].

З червня 1936 року у Червоній армії[3]. Писав оповідання, які пізніше утворили книгу «Місто, не зазначене на карті»[2]. Член ВКП(б) з 1939 року.

Після демобілізації працював у газеті «Комуніст». Як спеціальний кореспондент «Комуніста» брав участь у радянсько-фінській війні. Опублікував у журналах низку «Фінських новел»[2].

Під час німецько-радянської війни працював в армійській газеті «За честь Батьківщини»[3], писав нариси і оповідання[4]. Мав військові звання старшого політрука, капітана, майора. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки (21 січня 1943; 4 жовтня 1943), медалями «За бойові заслуги» (31 серпня 1942), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[3]. У 1944—1945 роках перебував на Закарпатті[4].

Помер у Києві 18 липня 1973 року[5].

Творчість

Писав українською і російською мовами. У творчому спадку:

• Збірка оповідань і нарисів «Ріки шумлять» (1946)[a];
• Літературний запис розповіді Євгена Патона «Спогади Патона: Документальна повість» (1954, російською мовою)[b];
• Збірка оповідань та нарисів «Розповіді моїх друзів» (1959);
• Збірка оповідань «На світі варто жити» (1962, російською мовою)[c];
• Збірка оповідань «Вітри різних широт» (1964, російською мовою)[d];
• Роман-дилогія «Не зречуся!» (книги 1–2, 1971—1974, російською мовою)[e];

п'єси

• «Зелена ракета» (1946);
• «Юліус Фучик» (1949; у редакції 1951 року — «Прага залишається моєю»; поставлена у понад 70 театрах Радянського Союзу і десятках театрів за кордоном[6][f]: Київським українським драматичним театром імені Івана Франка, 1950[g]; Театром Радянської армії Одеського військового округу, 1951[h][8], Сталінська премія, 1952[8]; Празьким національним театром, 1951[i]; Театром «Берлінер ансамбль», 1951[j])[k];
• «Дім з двома антенами» («Спрага», 1965);
• «Ніч перед чудом» (1968—1973);
• «Її перший крок» («Година пік», 1970).

Автор кіносценарію до фільму «Світ, повернутий до сонця» (1964, Українська студія хронікально-документальних фільмів)[8].

Переклав п'єсу Самуїла Альошина «Все залишається людям»[8].

Виноски

1. Відтворено революційну боротьбу трудящих Закарпаття за соціальне і національне визволення[5].
2. Перекладений англійською, французькою, іспанською та корейською мовами[4].
3. Про героїку німецько-радянської війни[5].
4. Про героїку німецько-радянської війни[5].
5. Присвячений життю Юліуса Фучика.
6. Зокрема у театрах у Будапешті, Бухаресті, Відні, Пекіні, Шанхаї та інших містах[7].
7. Режисер Бенедикт Норд, у головні ролі — Віктор Добровольський[8].
8. У головній ролі — Аркадій Аркадьєв[8]
9. Режисер Я. Шкода[8].
10. У головній ролі Ернст Буш[8].
11. Перекладена на грузинську, татарську, латвійську, казахську та інші мови народів СРСР[7]).

Примітки

1. Театральная энциклопедия / под ред. С. С. Мокульский — Москва: Большая российская энциклопедия, 1960.
   d:Track:Q18046774d:Track:Q649d:Track:Q4300224d:Track:Q5061737
2. Писатели Советской Украины, 1960, с. 60.
3. Буряковский Юрий Александрович / Память народа. (рос.)
4. Писатели Советской Украины, 1960, с. 61.
5. Українська літературна енциклопедія, 1988.
6. Буряківський Юрій Олександрович / Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Фонд № 934.
7. Театральная энциклопедия, 1961.
8. Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах, 1995.

Література

• Юрий Буряковский // Писатели Советской Украины. Справочник / составил Олег Килимник. — Киев : «Радянський письменник», 1960. — С. 60—61. (рос.);
• Р. Б. Буряковский, Юрий Александрови // Театральная энциклопедия / Главный редактор: С. С. Мокульский. — Москва : Государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1961. — Т. 1 А—Глобус. — Ствп. 757. (рос.);
• Б. А. Буркатов. Буряківський Юрій Олександрович // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 252—253. — 536 с. — ISBN 5-88500-003-4.;
• І. М. Давидова. Буряківський Юрій Олександрович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 271. — ISBN 5-88500-027-1;
• Буряківський Юрій Олександрович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 92 . — ISBN 5-88500-071-9.;
• В. П. Павловська. Буряківський Юрій Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.

Українська література   Театр   Біографії