Безансонський трамвай

Безансонський трамвай
Опис
Країна Франція
МістоБезансон
Дата відкриття1897 — історична мережа
30 серпня 2014 — сучасна мережа
Дата закриття1952 — історична мережа
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів2
Довжина маршрутів14,5 км
Рухомий склад
Кількість вагонів19
Основні типи рухомого складуCAF Urbos 3
Кількість депо1
Ширина коліїєвропейська колія
Схема маршрутів

CMNS: Безансонський трамвай у Вікісховищі

Безансонський трамвай (фр. Tramway de Besançon) — трамвайна мережа французького міста Безансон.

Історія

Перші трамваї на вулицях міста з'явилися у 1897 році, у наступні півтора десятиліття мережа активно розвивалася. Під час другої світової війни трамвайна мережа майже повністю була зруйнована, у повоєнні роки її частково відновили, але вже у 1952 році ліквідували. Сприяла ліквідації величезна зношеність всього обладнання та дефіцит коштів на його відновлення. Після ліквідації трамваю, громадський транспорт в місті більше 60 років був представлений лише автобусами.

Сучасна мережа

Розмови про повернення трамваю почалися у 2004 році після того як з'ясувалося що громадський транспорт Безансона представлений лише автобусами не задовольняє потребам міста. Проектування сучасної трамвайної лінії почалося у 2008 році, остаточно проект затвердили у 2010 році і будівництво розпочалося навесні наступного року. Трамвайна лінія довжиною 14,5 км з 31 зупинкою була відкрита наприкінці літа 2014 року. Хоча формально в місті два трамвайних маршрути, більша частина лінії використовується спільно, що робить другий маршрут лише невеликим відгалудженням від основної лінії. Також в системі існує невелика одноколійна ділянка, побудована на надто вузькій вулиці на якій неможливо побудувати дві колії. Мережу обслуговують 19 зчленованих, трисекційних низькопідлогових трамваїв CAF Urbos 3[1]. Трамваї курсують містом з 5:00 до 1:00, інтервал руху починається від 5 хвилин у годину пік на спільній ділянці.

Галерея

Примітки

  1. Безансон відкриває недорогу трамвайну лінію. railjournal.com. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 28 липня 2019.

Посилання