Арундаті Рой

Арундаті Рой
Arundhati Roy
Народилася2 листопада 1961(1961-11-02) (63 роки)
Шиллонг, Меґхалая, Індія
Країна Індія
Національністьіндійка
Діяльністьписьменниця-романістка, письменниця, сценаристка, есеїстка, кіносценаристка, телесценаристка, політична активістка, акторка, журналістка, кіноакторка, активістка
Сфера роботиесей, активізм[1], кіносценаристикаd[1], телесценарійd[1], права жінок[1], охорона довкілля[1], акторське мистецтво[1], літературна діяльністьd[1] і проза[1]
Alma materДелійський університет, Lawrence School, Lovedaled і Pallikoodamd
Мова творіванглійська
Роки активності1995 — тепер. час
Magnum opusБог Дрібниць
Конфесіяіндуїзм
МатиMary Royd
У шлюбі зPradip Krishend[2]
Автограф
ПреміїБукерівська премія (1997)

CMNS: Арундаті Рой у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Арундаті Рой (гінді अरुन्धती रॉय, англ. Arundhati Roy; нар. 24 листопада 1961) — індійська екофеміністська письменниця, що пише англійською, активістка з питань соціальної справедливості й економічної нерівності, противниця неоліберальної глобалізації. Авторка двох сценаріїв і кількох збірок есе. Лауретка Букерівської премії 1997 року за роман «Бог Дрібниць» (англ. The God of Small Things), що став однією з найпопулярніших книжок і був проданий накладом більше ніж у 8 млн примірників.

За свою активістську діяльність у 2002 році отримала Cultural Freedom Prize від Lannan Foundation.

Життєпис

Мати Арундаті Рой — індійська християнка, родом з південного заходу Індії, зі штату Керала. Батько — індуїст з Бенгалії, власник чайної плантації. Дитинство Арундаті Рой провела в місті Айманам в Кералі, у віці 16 років переїхала в Делі, де проживає досі. Спочатку сім'я жила в невеликій хатині з бляшаним дахом, Арундаті заробляла на життя тим, що збирала і здавала порожні пляшки. Пізніше вивчала архітектуру в Школі планування й архітектури в Делі, де познайомилася з майбутнім чоловіком Жерардом да Кунья. Жили разом в Делі, згодом на Гоа, перш ніж розлучилися.

Повернувшись у Делі, влаштувалася до Національного інституту у справах міста. У 1984 році зустріла режисера Прадіпа Кішена, який став її другим чоловіком. Завдяки йому зацікавилася кіно. Зігравши кілька невеликих ролей, зокрема у фільмі Massey Sahib, почала писати сценарії.

Літературна діяльність

У 1992 році розпочала роботу над своїм першим романом, завершеним 1996 року. Роком пізніше він вийшов під назвою «Бог Дрібниць». Напівбіографічній роман частково оповідає про дитинство письменниці в християнській родині у вищому суспільстві Керали. Роман зачіпає такі важливі для Індії теми, як кастова система, роль жінки, життя християн в Кералі, а також роль комуністичної партії в Кералі. Після виходу роману в Індії вісім британських видавництв боролися, щоби опублікувати дебют Рой в Британії[6]. Рукопис було надіслано трьом видавництвам у Великій Британії. Одному з видавців, Девіду Годвіну, роман сподобався настільки, що він сів у літак і прилетів до Індії, щоб стати її першим агентом.

«Бог Дрібниць» був перекладений 42 мовами й опублікований загальним накладом понад 8 млн примірників. У тому ж році за цей роман Рой отримала Букерівську премію й отримала міжнародну популярність.

«Міністерство граничного щастя»[7] — другий роман індійської письменниці. Він побачив світ через двадцять років після успішного дебюту — книжки «Бог Дрібниць», що принесла їй Букерівську премію. Роману так само притаманна поетичність та глибинна краса мови, властива стилю Рой. Однак за духом він геть інакший, нелінійний і суперечливий. Адже цього разу авторка кинула своїх героїв у вир новітньої історії Індії, зокрема у прекрасні ліси штату Джамму і Кашміру, де вже багато років точиться гострий збройний конфлікт. Та й самі герої — представники розмаїтих каст, віросповідань та світоглядів (гіджри, або ж люди «третьої статі», бунтівна архітекторка, не зовсім чесний журналіст, агент спецслужб, кашмірський повстанець тощо) — говорять надто різними голосами, борються по різний бік барикад, але здобувають кілька хвилин тиші поряд із близькими, живими чи мертвими, як вищу нагороду. В мить, коли духи ледь-ледь відчиняють двері паралельних реальностей життя.

Бібліографія

Художні видання

Нон-фікшн

  • The End of Imagination (1998)
  • The Cost of Living (1999)
  • The Greater Common Good (1999)
  • The Algebra of Infinite Justice (2002)
  • Power Politics (2002)
  • War Talk (2003)
  • An Ordinary Person's Guide To Empire (2004)
  • The Checkbook and the Cruise Missile: Conversations with Arundhati Roy (2004)
  • The Shape of the Beast: Conversations with Arundhati Roy (2008)
  • Listening to Grasshoppers: Field Notes on Democracy (2010)
  • Broken Republic: Three Essays (2011)
  • Walking with the Comrades (2011)
  • Kashmir: The Case for Freedom (2011)
  • Capitalism: A Ghost Story (2014)
  • Things that Can and Cannot Be Said: Essays and Conversations (2016)
  • The Doctor and the Saint: Caste, Race, and Annihilation of Caste, the Debate Between B.R. Ambedkar and M.K. Gandhi (2017)

Переклади українською

Бог Дрібниць / Арундаті Рой; пер. з англ. Андрія Маслюха. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 432 с. — ISBN 978-617-679-277-2[8].

Міністерство граничного щастя / Арундаті Рой; пер. з англ. Андрія Маслюха. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. — 544 с. — ISBN 978-617-679-719-7[9].

Примітки

  1. а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
  2. The International Who's Who of Women 2006Routledge, 2005. — ISBN 978-1-85743-325-8
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  5. Catalog of the German National Library
  6. Vogue.ua. Книга на вихідні: "Бог дрібниць" Арундаті Рой | Vogue Ukraine. Vogue UA. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 14 лютого 2018.
  7. Міністерство граничного щастя. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 22 квітня 2020.
  8. Бог Дрібниць. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 14 лютого 2018.
  9. Міністерство граничного щастя. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 22 квітня 2020.

Посилання

Див. також

Примітки