Саманта Гарві (англ.Samantha Harvey; нар. 1975, Кент, Велика Британія) — англійська письменниця, авторка кількох схвалених критиками романів, які потрапили до коротких списків й отримали різні літературні премії. Лавреатка Букерівської премії 2024 року за роман «Orbital»[6][7]. Роман «Orbital» отримав хвилю обурення серед української спільноти. Літературна критикиня Ганна Улюра розкритикувала номінацію роману : «У короткому списку цьогорічного Букера є один роман, від якого око смикається», — написала вона. За словами критикині, книжка розповідає про росіян-«голубів миру у вакуумі» і закликає до замирення і пацифізму.[8]
Молодість й освіта
Провела перші десять років життя в Діттоні, графство Кент, поблизу Мейдстоуна. Народилася в сім'ї будівельника, батьки розлучилися[9]. Мама переїхала до Ірландії, і свої підліткові роки Саманта провела у Йорку, Шеффілді та Японії[10]. Вивчала філософію в університетах Йорка та Шеффілда. 2005 року закінчила магістерський курс творчого письма в Університеті Бат-Спа[11], а також здобула там ступінь доктора філософії з творчого письма[12].
Кар'єра
Її перший роман, «The Wilderness» (2009), написаний з погляду людини, у якої розвивається хвороба Альцгеймера[13], і через дедалі фрагментарну прозу описує руйнівний вплив хвороби. Роман потрапив до короткого списку Літературної премії «Орандж»[14] та довгого списку Букерівської премії[15]. «All Is Song» (2012) — це її другий роман про моральний і синівський обов'язок, а також про вибір між сумнівом і підпорядкуванням[16]. Авторка описала його як вільне, сучасне переосмислення життя Сократа[17].
Третій роман «Dear Thief» — це довгий лист жінки до її відсутньої подруги, в якому докладно описано емоційні наслідки любовного трикутника. Існує думка, що роман оснований на пісні Леонарда Коена «Famous Blue Raincoat»[18]. Роман вийшов 2014 року у Jonathan Cape. У березні 2018 року вийшов її черговий роман «The Western Wind» про священника з Сомерсету XV століття[19].
«The Shapeless Unease», єдиний твір нон-фікшн, — це опис її досвіду тяжкого безсоння[20]. Дія останнього роману «Orbital» (2023) розгортається на космічній станції протягом одного дня на низькій навколоземній орбіті. Марк Геддон назвав його одним з найкрасивіших за останній час[21].
Її оповідання публікувалися в журналі «Гранта»[22] і на BBC Radio 4[23]. Авторка рецензій для «Ґардіан» і «Нью-Йорк таймс», а також есе та статей для «Нью-Йоркер», «Телеграф», «Ґардіан» і «Тайм». Серед її виступів на радіо — у «Першому ряду», «Розгорни книгу», «A Good Read» і «Почни тиждень» на Radio 4 та на Radio 3 «Вільне мислення»[24].
Романи Гарві розглядалися на отримання багатьох премій, зокрема Букерівської премії, Жіночої премії Бейліс за художню літературу, Меморіальної премії Джеймса Тейта Блека, Премії Вальтера Скотта та «Орандж». 2010 року названа однією з 12 найкращих нових британських романістів за версією «The Culture Show». 2019 році «Західний вітер» отримав премію Staunch Book Prize[25].
Видається у Великій Британії видавництвом Jonathan Cape і у США видавництвом Grove Atlantic. Її представляє агент Анна Веббер.
Викладає творче письмо в Університеті Бат-Спа та є членкинею академії Письменницької премії від незалежного видавництва[26]. 2016 року була у журі премії Гіллера й отримала письменницькі стипендії за програмою Макдовелл (США), у Шотландії[24] та від Фонду Санта-Маддалена (Італія)[27].
Регулярно викладає для Фонду Арвона та разом з письменницею Еммою Гупер щорічно проводить курси письма в Іспанії[28].
Визнання
Творчість Гарві порівнюють із творчістю Вірджинії Вулф[29]. Вона отримує схвальні відгуки за її ліричну прозу та проникливі дослідження людської психіки.
Номінації та призи
12 листопада 2024 року роман «Orbital» отримав Букерівську премію[30], він також увійшов до короткого списку премії Урсули К. Ле Гуїн 2024 року[31].