|
Аногенітальна відстань Аногеніта́льна ві́дстань (АГВ, англ. AGD, anogenital distance) — відстань від середини ануса до статевих органів, а саме нижньої частини вульви, голівки клітора або нижньої частини мошонки, початку пеніса. Вона вважається медично значущою з ряду причин як для людей, так і для інших тварин, включаючи визначення статі та як маркер впливу ендокринних руйнівників.[1] Регулюється дигідротестостероном, який може бути порушений фталатами, поширеними в пластмасі. Аногенітальний індекс (АГІ, англ. AGI, anogenital index) — індекс, який використовується для порівняння АГВ відносно моделі на основі маси тіла.[2] Він обчислюється за формулою:
де:
ВимірюванняАГВ зазвичай вимірюється таким чином: від центру ануса до задньої конвергенції вуздечки статевих губ (де починається вагінальна вестибула) у жінок (АГВ-ВВ, англ. AGD-AF, anogenital distance-anus to fourchette); і від центру відхідника до з'єднання гладкої шкіри промежини зі складчастою шкірою мошонки у чоловіків (АГВ-ВМ, англ. AGD-AS, anogenital distance-anus to scrotum).[4] Альтернативне вимірювання, АГВ-ВК (англ. AGD-AC, anogenital distance-anus to [glans] clitoris), яке визначається лише у жінок, вимірюється від центру ануса до голівки клітора[5], а інше альтернативне вимірювання, АГВ-ВЧ (англ. AGD-AP, anogenital distance-anus to penis), яке визначається лише в чоловіків, вимірюється від центру відхідника до початку пеніса. У людейРанні дослідження показали, що людська промежина у чоловіків була вдвічі довшою, ніж у жінок, але згодом було встановлено, що у жінок вона становить три чверті від відстані у чоловіків[6], хоча у чоловіків варіативність більша. Вимірювання аногенітальної відстані у новонароджених людей було запропоновано як неінвазивний метод визначення чоловічої фемінізації та жіночої вірилізації та, таким чином, прогнозування неонатальних та дорослих репродуктивних розладів.[7] Дослідження Свон та інших визначило, що АГВ пов'язана із фертильністю чоловіків і розміром пеніса.[3] Чоловіки з малою АГВ (нижче середнього близько 52 мм (2 ″)) мають у сім разів більше шансів на зниження фертильності, ніж ті, у кого АГВ більша. Це пов'язано як і з об'ємом сперми, так, і з кількістю сперматозоїдів.[8] АГВ, що є нижчою за середню, також підвищує ймовірність неопущення яєчок, зниження кількості сперматозоїдів і пухлин яєчок у дорослому віці. Немовлята з високим загальним впливом фталатів мали в 90 разів більшу ймовірність мати малу АГВ, попри те, що не кожен із 9 типів перевірених фталатів корелював із коротшою АГВ.[3] Свон та інші повідомляють, що рівні фталатів, пов'язані зі значним зниженням АГВ, виявлені приблизно в однієї чверті американців, перевірених Центрами з контролю та профілактики захворювань (CDC) на вміст фталатів в організмі.[3] Жінки, які мали високий рівень фталатів у сечі під час вагітності, народили синів, які мали в десять разів більшу ймовірність мати коротшу, ніж очікувалося, АГВ.[9] Дослідження 2018 року Баррет та інших виявили, що дівчатка, народжені жінками з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), мали більшу АГВ, що свідчить про більший вплив тестостерону на плід, ніж на дівчаток, народжених жінками без СПКЯ.[10] СтаниГіпоспадія та крипторхізм — стани, які можуть виникнути у чоловіків із коротким АГВ.[11][12] Інші проблеми у чоловіків включають ризик синдрому дисгенезії яєчок.[2] В інших тварин Були проведені численні дослідження впливу АГВ на тварин. У деяких тварин його регулярно вимірюють для визначення здоров'я. Експерименти показали, що в дослідженнях на гризунах ця відстань скорочується, коли вагітна самка піддається впливу хімічних речовин, які є антиандрогенними, такими як дибутилфталат (DBP) або бензилбутилфталат (BBzP). Дослідження на мишах показало, що бісфенол А в певних дозах підвищує АГВ у обох статей.[13] У 2017 році Ґобікрушант та інші досліджували взаємозв'язок між АГВ (відстань від центру ануса до основи піхви та клітора) та плідністю у корів породи канадська голштинська. Вони виявили, що у корів першого та другого паритету збільшення АГВ має зворотну кореляцію з успіхом вагітності після першого штучного запліднення. Ця кореляція не була виявлена у корів третього паритету+.[14] Див. такожСписок літератури
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
