Анатолій Деркач

Анатолій Деркач
Анатолій Деркач
Псевдо	«Не-жанаты», Дзядок Тарас, А. Дзяркач, А. Зіміёнка і А. Зіміёнак
Народився	6 (18) квітня 1887 ; Турець, Новогрудський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер	5 вересня 1937 (50 років) ; Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія; Білоруська РСР
Діяльність	мемуарист, поет, письменник, редактор, перекладач, сатирик, гуморист
Галузь	творче та професійне письмоd, поезія, сатира, перекладацтво[d] і humorous poetryd
Знання мов	білоруська, російська і українська
Заклад	Сельская газетаd, Полымя (часопис) і Q13032425?
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Анатоль Дзеркач (справжнє ім'я: Анатолій Григорович Зимієнко, нар. (6 (18) квітня 1887, Турець, Новогрудський повіт, Мінська губернія, Російська імперія (зараз Корелицький район, Гродненська область, Білорусь — 5 вересня 1937, Мінськ) — білоруський поет, активіст білоруського руху в Російській імперії. У часи московсько-большевицької окупації — сатирик, гуморист, мемуарист. Редактор.

Жертва московсько-большевицького терору.

Біографія

Закінчив народне училище у Новогрудку (1904).

Служив у земській та міській управах у Мінську. Член партії есерів. 1908 заарештований, відправлений у заслання.

Після Лютневої революції 1917 служив у мінських адміністративних органах Тимчасового уряду. Працював у газеті «Білоруське село»; з 1924 року — редактор сатиричного журналу «Дубинка» (додаток до газети «Зірка»); працював у газеті «Піонер Білорусі», журналі «Полум'я».

Член СП БРСР (з 1934).

Викрадений групою НКВД СССР 16 жовтня 1936 року; убитий у тюрмі.

Реабілітований самим комуністами 1957.

Творчість

Дебютував у пресі у 1904 році; спочатку писав російською мовою. Працюючи у сатиричному жанрі, узяв собі псевдонім Анатолій Деркач. Писав твори для дітей. Перекладав з російської та української мов. Автор спогадів.