Александер Скшинський

Александер Скшинський
пол. Aleksander Skrzyński
Народився19 березня 1882(1882-03-19)[4][2][3]
Заґужани, Гміна Горлиці, Горлицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер25 вересня 1931(1931-09-25)[1][2][3] (49 років)
Острув-Великопольський, Великопольське воєводство, Республіка Польща
·автомобільна аварія
ПохованняSkrzyński mausoleum in Zagórzanyd
Країна Австро-Угорщина
 Польська Республіка
Діяльністьполітик, дипломат, міністр, правник, бізнесмен
Галузьполітика[5], дипломатія[5], право[5] і підприємництво[5]
Alma materЯгеллонський університет
Знання мовпольська[6][5]
Посадаambassador of Poland to Romaniad, прем'єр-міністр Польщі і Міністр закордонних справ Польщі
ПартіяStronnictwo Prawicy Narodowejd
РідHouse of Skrzyński (Zaremba)d
БатькоAdam Skrzyńskid
Нагороди
Велика зірка почесного знаку «За заслуги перед Австрійською Республікою» орден Святого Сави Кавалер Великого хреста ордена Корони Румунії Великий Хрест ордена Почесного легіону Хрест Свободи Grand Cross of the Order of the Star of Romania кавалер Великого хреста ордена Пія IX Grand Cross of the Order of the White Rose of Finland Order of the Polar Star - Commander's Grand Cross Великий Хрест ордена Відродження Польщі Командорський хрест ордена Відродження Польщі Knight grand cross of the order of the crown of Italy Великий хрест ордена Сонця Перу

Алекса́ндер Ю́зеф Скши́нський (пол. Aleksander Józef Skrzyński; 18 березня 1882, с. Загужани, Галичина, Австро-Угорщина — 25 вересня 1931, Острув-Великопольський, Польща) — польський державний діяч. Міністр закордонних справ в 1922-1926 роках (з перервами), прем'єр-міністр у листопаді 1925 — травні 1926 років.

Біографія

Вивчав право у Віденському університеті (1900–1904), продовжив навчання у Краківському університеті. Закінчив його в 1906 році, отимав ступінь доктора права. З 1906 року — на дипломатичній службі Австро-Угорщини, служив при імператорі Францові Йосифу I. Брав участь у Першій світовій війні у званні молодшего лейтенанта, потім — як ад'ютант генерала Тадеуша Розвадовського, з 1916 року — офіцер запасу. Працював на дипслужбі в Гаазі, Берліні, Парижі.

Після створення Польської держави (1918) призначений 1919 року повноважним представником у Бухаресті (Румунія). Після вбивства першого польського президента Габріеля Нарутовича призначений 16 грудня 1922 року міністром закордонних справ у кабінеті Владислава Сікорського. Після формування уряду Вінцентія Вітоса знятий з посади.

27 липня 1924 року знову призначений головою міністерства закордонних справ в уряді Владислава Грабського. На цій посаді домігся врегулювання боргів Польщі перед США та Великою Британією, уклав конкордат з Ватиканом, та дипломатичні зв'язки з Чехословаччиною, активної участі Польщі в розробці Женевського протоколу про заборону хімічної і біологічної зброї (1925), договору з Німеччиною про арбітраж в рамках Локарнських домовленостей 1925 року та про Данциг на користь Польщі.

13 листопада 1925 року Скшинський призначений прем'єр-міністром, утворив коаліційний уряд при підтримці Національно-демократичного союзу і Польської соціалістичної партії, одночасно зберіг пост міністра закордонних справ.

Похований у катедральній базиліці святого Івана Хрестителя у Варшаві.

Див. також

Примітки

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #129963941 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела

  • Wandycz P. S. Aleksander Skrzyński: minister spraw zagranicznych II Rzeczypospolitej. — Warszawa : Polski Instytut Spraw Międzynarodowych, 2006. — ISBN 9788389607409. (пол.)