Після проголошення незалежності був на керівних постах у польському уряді (прем'єр-міністр 1930–1931 і 1935, маршал сейму 1938); один із творців і довголітній голова проурядової формації Безпартійний блок співпраці з урядом.
У ставленні до українців тримався поміркованої лінії, був прихильником нормалізації та політики Юзефського на Волині та мав деякі контакти з еміграцією УНР.
Після смерті Пілсудського значно втратив свої впливи. Вчинив самогубство.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}