Адміністративний поділ ІндіїІндія є федеративною республікою, яка складається з 29 штатів та 7 територій (національна столична територія Делі та 6 союзних територій). І штати, і території є адміністративними одиницями першого рівня, що, у свою чергу, поділяються на округи (дистрикти), яких всього в Індії є понад 600.[1] Штати мають власні законодавчу та виконавчу владу. Губернатор штату призначається президентом Індії на 5-річний термін. Уряд штату, на чолі з прем'єр-міністром, формується губернатором з членів партії, що виграла вибори. Парламент, в залежності від штату, має одну або 2 палати. Нижня палата (vidhan sabha), згідно з індійськими законами, може складатися з від 60 до 500 депутатів, які обираються на загальних виборах на 5 років. Депутати верхньої палати (vidhan parishad) обираються на 6 років, причому, що 2 роки змінюється третина складу палати. Парламентам штатів підлягають всі питання, окрім зовнішньої політики, оборони, зовнішньої торгівлі та громадянства — ці питання є юрисдикцією федерального парламенту Індії. Федеральними територіями керують представники центрального уряду Індії — комісари або адміністратори. В територіях діють федеральні закони, хоча деякі території мають парламент та уряд з обмеженими правами. Окрім загальнодержавних офіційних англійської мови та гінді, в деяких штатах офіційними є також місцеві мови, наприклад гуджараті, каннада, пенджабська, тамільська. Штати та союзні територіїШтати Індії (англ. state, гінді प्रांत — pramt) помітно розрізняються між собою. Найбільші з них за чисельністю населення є найбільшими адміністративними одиницями світу — з десяти найгустонаселеніших адміністративних одиниць світу п'ять — штати Індії (Уттар-Прадеш з населенням, що налічує більше 180 млн осіб, знаходиться на першому місці цього списку, Махараштра займає друге місце, Біхар — шосте, Західний Бенгал на восьмому місці, а Андгра-Прадеш замикає десятку). За розмірами території найбільші з індійських штатів не поступаються деяким європейським країнам (наприклад, штат Раджастхан перевершує за площею Польщу). Площа невеликих штатів, навпаки, не перевищує відмітку в декілька тисяч км². Території (англ. territory, гінді केन्द्रीय सरकार — kendrija sarkar) однорідніші, ніж штати — за площею вони не більше декількох тисяч км², а за чисельністю населення не перевищують 1,1 млн жителів (виняток — столичний округ Делі, що налічує понад 16 млн осіб). 
Округи Адміністративними одиницями другого рівня в Індії є округи (дистрикти, англ. district). Кожен штат і територія Індії складається з округів, число яких розрізняється. Всього з одного округу складаються союзні території Чандігарх, Дадра і Нагар-Хавелі, Лакшадвіп і столичний округ Делі. Найбільша кількість округів (70) входить до складу штату Уттар-Прадеш. Округи різняться за розмірами території та чисельністю населення. Більше всього мешканців в окрузі Делі (16 862 735 осіб, за даними на 2007 рік), а менше всього — в окрузі Янам в території Пудучеррі (31 362 особи, за даними на 2001 рік). Найбільшу площу займає округ Лех в штаті Джамму та Кашмір (82 665 км²), а найменшим округом є Махе, розташований в Пондішері (всього 9 км²). Округ Лех одночасно є найменш заселеним округом (1,4 особи/км²), найбільша щільність населення сьогодні спостерігається в окрузі Мумбай Сіті, штат Махараштра (48 215 осіб/км²). Адміністративні одиниці 3-го рівняАдміністративні одиниці третього рівня Індії у різних штатах називаються по різному: техсіли (tehsil, tahsil, tahasil), талука (taluk, taluka) або мандали (mandal). У деяких штатах техсіли певного округу можуть додатково об'єднуватися у кілька підокруг (англ. Sub-Division, pargana, anuvibhag, mahakuma). Між штатом та округом розташований ще один рівень. По-англійськи він називається Division. ІсторіяДо набуття незалежностіБританська Індія в період колоніального володарювання охоплювала території сучасних Індії, Пакистану, Бангладеш, Бутана і М'янми (раніше — Бірми, адміністративно відокремилася від Індії в 1937 році). За межами Британської Індії знаходилася територія Французької Індії (5 невеликих анклавів: Пудучері, Чандернагор, Янам, Карікал і Мае) і Португальської Індії (Гоа і чотири анклави: Діу, Даман, Дадра і Нагархавелі). У новий час Індія була поділена на провінції, якими керували безпосередньо британська влада і князівства, де володарювали місцеві правителі, що знаходяться під британським протекторатом. Князівств було більше 500 — найбільшим з них був Хайдарабад, в якому проживало більше 10 млн осіб, а найменші князівства займали тільки декілька десятків км². Управління в провінціях здійснювали безпосередньо британські чиновники — губернатор, головний комісар або адміністратор, що призначалися віце-королем. Існувало 11 таких провінцій — Ассам, Бенгал, Біхар, Бомбей, Центральні провінції і Берар, Мадрас, Орісса, Північно-західна прикордонна провінція, Пенджаб, Сінд і Об'єднані провінції. Перед отриманням незалежності в 1947 році кількість провінцій зросла до 17. Незалежна ІндіяУ 1947 Індія здобула незалежність, і колишня колонія була розділена на індійську і пакистанську частини за конфесійною ознакою. Колишні адміністративні одиниці були поділені між двома новими державами. У 1950, коли була створена Республіка Індія і прийнята нова конституція, було утворено 29 штатів, розділених на три типи: A, B, C. Штати різних типів розрізнялися за способом устрою державної влади.
У 1953 утворений новий штат типу A — Андхра (що виділився з Мадрасу), у 1954 штат Біласпур включений до складу штату Хімачал-Прадеш, а в 1956 до Індії приєднані землі Французької Індії як особлива територія, що отримала назву Пудучеррі (одна з французьких колоній, Чандернагор, увійшла до складу Індії ще в 1950, пізніше, в 1954, вона включена до складу Західного Бенгалу). Адміністративна реформа 19561 листопада 1956 в Республіці Індія був ухвалений «Закон про реорганізацію штатів», що реформував адміністративний устрій країни. Система штатів різних типів була ліквідована, а замість них були утворені штати і союзні території. Кордони штатів були змінені так, щоб максимально збігатися з існуючими етнічно-мовними кордонами. Було створено 12 штатів (Ассам, Західний Бенгал, Біхар, Бомбей, Керала, Мадг'я-Прадеш, Мадрас, Майсур, Орісса, Пенджаб, Раджастхан і Уттар-Прадеш) і 6 союзних територій (Делі, Гімачал-Прадеш, Маніпур, Трипура, Андаманські і Нікобарські острови а також Лаккаддівські, Аміндівські острова і Мінікой). Зміни після 1956Після реформи 1956 кількість штатів і територій продовжувала змінюватися: 
Майбутні зміниВ Індії продовжують діяти сепаратистські налагоджені рухи, що борються за створення нових штатів. Найактивніше виявляється прагнення до виділення з нинішнього штату Ассам штату Бодоланд. Сепаратисти з народу бодо ведуть власну партизанську боротьбу, що, можливо, є єдиним прикладом, коли єдиною метою сепаратистського руху є не прагнення до незалежності, а тільки бажання створити нову адміністративну одиницю. Інші регіони, що прагнуть створення нових штатів:
Посилання
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
