Адміністративний поділ ІрануІран адміністративно поділяється на провінції (перс. استان — остан). На чолі кожного остану стоїть генерал-губернатор (перс. استاندار — остандар). За часів монархії остандарів призначав шах, нині їх призначає Міністерство внутрішніх справ і затверджує президент. Остани є адміністративно-територіальними одиницями верхнього рівня, вони в свою чергу діляться на 324 шагрестани (перс. شهرستان). Наступним рівнем територіального поділу є бахши (перс. بخش), таких одиниць налічується більше як 740. Бахши діляться на дегестани. До 1950 року країна була розділена на 12 останів. У 1950-1960-х роках їх було 10. До середини 1970-х їх стало 23. У 1979 остан Керманшах був перейменований в Бахтаран. У 1986 році Центральний остан був розділений на Тегеран та Марказі. У 1990 остан Бахтаран був перейменований в Керманшах. У 1993 з остану Східний Азербайджан був виділений остан Ардебіль. У 1995 з остану Тегеран був виділений остан Кум. У 1996 із Зенджану був виділений остан Казвін. У 1997 з Мазендерану був виділений остан Ґолестан. У 2004 найбільший остан Хорасан був розділений на три остани — Північний Хорасан, Хорасан-Резаві та Південний Хорасан. Невелика територія, що залишилася, була приєднана до остану Єзд. 23 червня 2010 року зі складу остану Тегеран виділений новий остан Альборз із центром у Кереджі[1]. Зараз розглядаються проєкти створення нових останів: Талиш (з Ґіляну і Ардебілю), Тебес (з Єзду), Середній Азербайджан (із Західного і Східного Азербайджану), Ердестан (з Ісфагану), поділу остану Систан і Белуджистан на остан Сістан і остан Белуджистан, Фарсу на Західний і Східний Фарс, а також створення столичного округу з Тегерана і інші проєкти. Список останів
Примітки
Див. також |