Адміністративний поділ Ірану

Іран адміністративно поділяється на провінції (перс. استان — остан). На чолі кожного остану стоїть генерал-губернатор (перс. استاندار — остандар). За часів монархії остандарів призначав шах, нині їх призначає Міністерство внутрішніх справ і затверджує президент.

Остани є адміністративно-територіальними одиницями верхнього рівня, вони в свою чергу діляться на 324 шагрестани (перс. شهرستان). Наступним рівнем територіального поділу є бахши (перс. بخش), таких одиниць налічується більше як 740. Бахши діляться на дегестани.

Зміни в адміністративному поділі 1950–2010

Адміністративний поділ Ірану в 1961

До 1950 року країна була розділена на 12 останів. У 1950-1960-х роках їх було 10. До середини 1970-х їх стало 23.

У 1979 остан Керманшах був перейменований в Бахтаран. У 1986 році Центральний остан був розділений на Тегеран та Марказі.

У 1990 остан Бахтаран був перейменований в Керманшах.

У 1993 з остану Східний Азербайджан був виділений остан Ардебіль.

У 1995 з остану Тегеран був виділений остан Кум.

У 1996 із Зенджану був виділений остан Казвін.

У 1997 з Мазендерану був виділений остан Ґолестан.

У 2004 найбільший остан Хорасан був розділений на три остани — Північний Хорасан, Хорасан-Резаві та Південний Хорасан. Невелика територія, що залишилася, була приєднана до остану Єзд.

23 червня 2010 року зі складу остану Тегеран виділений новий остан Альборз із центром у Кереджі[1].

Зараз розглядаються проєкти створення нових останів: Талиш (з Ґіляну і Ардебілю), Тебес (з Єзду), Середній Азербайджан (із Західного і Східного Азербайджану), Ердестан (з Ісфагану), поділу остану Систан і Белуджистан на остан Сістан і остан Белуджистан, Фарсу на Західний і Східний Фарс, а також створення столичного округу з Тегерана і інші проєкти.

Список останів

№ Назва остану Центр Населення, тис. ос.[2] Площа, км²[2] Густота нас., ос./км² Шагрестани
01 Тегеран Тегеран 13413,3 18814 712,9 13
02 Кум Кум 1041,7 11526 90,4 1
03 Марказі Ерак 1349,6 29130 51,6 10
04 Казвін Казвін 1143,2 15549 73,5 5
05 Ґілян Решт 2405,9 14042 171,3 16
06 Ардебіль Ардебіль 1225,3 17800 68,8 9
07 Зенджан Зенджан 964,6 21773 44,3 7
08 Східний Азербайджан Тебриз 3603,5 45650 78,9 19
09 Західний Азербайджан Урмія 2873,5 37437 76,8 14
10 Курдистан Сенендедж 1439,5 29137 49,4 9
11 Хамадан Хамадан 1703,3 19368 87,9 8
12 Керманшах Керманшах 1879,4 24998 75,2 13
13 Ілам Ілам 545,8 20133 27,1 7
14 Лурестан Хорремабад 1716,5 28294 60,7 9
15 Хузестан Ахваз 4275,0 64055 66,7 18
16 Чегармехаль і Бахтиарія Шехре-Корд 857,9 16332 52,5 6
17 Кохґілує і Боєрахмед Ясудж 634,3 15504 40,9 5
18 Бушир Бушир 886,3 22743 39,0 9
19 Фарс Шираз 4337,9 122608 35,4 23
20 Хормозґан Бендер-Аббас 1404,7 70669 19,9 11
21 Систан і Белуджистан Захедан 2406,7 181785 13,2 8
22 Керман Керман 2652,4 180836 14,7 14
23 Єзд Єзд 990,8 129285 7,7 10
24 Ісфаган Ісфаган 4559,3 107029 42,6 21
25 Семнан Семнан 589,7 97491 6,0 4
26 Мазендеран Сарі 2920,7 23701 123,2 15
27 Ґолестан Ґорґан 1617,0 20195 80,1 11
28 Північний Хорасан Боджнурд 811,6 28434 28,5 6
29 Хорасан-Резаві Мешхед 5593,1 144681 38,7 19
30 Південний Хорасан Бірджанд 636,4 69555 9,1 4
31 Альборз Кередж 1375,4 5 833 236 4
Всього 70 495 782 1 628 554 43,29 324

Примітки

  1. ↑ Majlis extends term of councils, votes for new province (англ.). Tehran Times. 24.06.2010. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 23 січня 2012.
  2. ↑ а б Provinces of Iran [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Див. також