Австро-Угорський Департамент військових поховань Військової комендатури в Кракові

Департамент військових поховань Імператорської та королівської Військової комендатури в Кракові
На службі3 листопада 19151918
КраїнаАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
НалежністьВійськове міністерство Австро-Угорщини
Збройних сил Австро-Угорщини
Рольпоховання загиблих військовослужбовців, ексгумація їхніх тіл, проєктування та спорудження військових кладовищ
Чисельність3000
Військова комендатураКраків

Медіафайли на Вікісховищі

Департамент військових поховань Імператорської та королівської Військової комендатури в Кракові (нім. Kriegsgräber-Abteilung k.u.k. Militär-Kommando Krakau) — військовий підрозділ Департаменту військових поховань Військового міністерства Австро-Угорщини. Цей військовий підрозділ відомий тим, що під час Першої світової війни (19141918) займався похованням загиблих військовослужбовців та спорудженням військових кладовищ і меморіалів, які сьогодні відомі під узагальнюючою назвою «Західногалицькі військові цвинтарі». Більшість кладовищ, споруджених Департаментом військових поховань Військової комендатури в Кракові, в даний час внесені до Реєстру історичних пам'яток Малопольського і Підкарпатського воєводств, що охороняються.

Історія

Військове кладовище №138 в Боґоньовицях. Акварель Лео Перлбергера (1890–1935) – один із художників, працюючих у Департаменті військових поховань Військової комендатури в Кракові.
Військове кладовище №11 у Волі Цеклинській. Автор Душан Юркович.

Департамент військових поховань Імператорської та королівської Військової комендатури в Кракові було створено 3 листопада 1915 року. Метою цього військового підрозділу було поховання загиблих військовослужбовців протиборчих армій, ексгумація їхніх тіл, проєктування та спорудження військових кладовищ. Військове міністерство Австро-Угорщини заснувало у складі Департаменту військових поховань 9 локальних департаментів. Три з них діяли на території Галичини (КраківЗахідна Галичина, Перемишль — Середня Галичина, ЛьвівСхідна Галичина).

Департамент військових поховань Військової комендатури в Кракові діяв у межах Західної Галичини, Тешинської Сілезії та частини Моравії. На цій території було споруджено 388 військових поховань.

Під час існування Департаменту було поховано близько 60 829 загиблих військовослужбовців та ексгумовано близько 42 749 тіл. На будівництво понад 400 кладовищ було використано величезну кількість будівельних та інших матеріалів. Технічну роботу відділу військових поховань виконувала Команда очищення поля бою в Тарнові, її 12 відділень і будівельний завод у Кракові з підпорядкованими заводами.

Структура

Департамент військових поховань Військової комендатури в Кракові поділявся на наступні відділи:

  • Відділ очищення місць битв (Тарнів);
  • Реєстрація загиблих;
  • Проєктний відділ;
  • Художній відділ (керівник: Ганс Майр);
  • Відділ будівництва кладовищ;
  • Відділ художників;
  • Скульптурний відділ;
  • Фотографічний відділ;
  • Відділ зеленого будівництва;
  • Відділ моделювання.

Територія діяльності Департаменту військових поховань Військової комендатури в Кракові була поділена на ХІ (11) округів:

Кожен із округів знаходився під командуванням офіцера, у підпорядкуванні якого був військовий інженер. До обов'язків офіцера належали розвідка місцевості, вибір місця для поховання, технічний дизайн та концепція будівництва, доставка будівельних матеріалів та юридичне оформлення поховання.

У Департаменті військових поховань К. і К. військової комендатури у Кракові служило близько трьох тисяч осіб, працювали як військові (у тому числі військовополонені), так і цивільні. Серед них були російські теслі, італійські каменярі, ремісники різних спеціальностей, садівники і особливо ретельно відібрані дизайнери: архітектори і скульптори. Були також художники, креслярі, фотографи, які були допоміжним художнім персоналом.

Список кладовищ

Військовослужбовці

У Департаменті військових поховань Військової комендатури в Кракові служили відомі австро-угорські скульптори, архітектори та художники:

Джерела

  • Zachodniogalicyjskie groby bohaterów z lat wojny światowej 1914—1915, przekład filologiczny Henryk Sznytka, opracowanie, wstęp i przypisy Jerzy Drogomir, Tarnów: Muzeum Okręgowe w Tarnowie 1996, ISBN 83-85988-40-8, wstęp str.VII; (пол.)
  • Frodyma Roman. Cmentarze wojenne z I wojny światowej na Ziemi Tarnowskiej. Przewodnik Turystyczny. Krosno: Wydawnictwo «Ruthenus» 2006. ISBN 978-83-7530-000-0; (пол.)
  • Frodyma Roman. Galicyjskie Cmentarze Wojenne tom I. Pruszków: Rewasz 1995. ISBN 83-85557-20-2; (пол.)
  • Frodyma Roman. Galicyjskie Cmentarze Wojenne tom II. Pruszków: Rewasz 1997. ISBN 83-85557-38-5; (пол.)
  • Frodyma Roman. Galicyjskie Cmentarze Wojenne tom III. Pruszków: Rewasz 1998. ISBN 83-85557-52-0; (пол.)
  • Duda Oktawian. Cmentarze I wojny światowej w Galicji Zachodniej 1914—1918. Warszawa: Ośrodek Ochrony Zabytkowego Krajobrazu 1995. ISBN 83-85548-33-5; (пол.)
  • Drogomir Jerzy. Polegli w Galicji Zachodniej 1914—1915 (1918). Wykazy poległych, zmarłych i pochowanych na 400 cmentarzach wojskowych w Galicji Zachodniej. Tarnów: Muzeum Okręgowe w Tarnowie tom I. Tarnów: 1999. ISBN 83-85988-26-2 (пол.)
  • Drogomir Jerzy. Polegli w Galicji Zachodniej 1914—1915 (1918). Wykazy poległych, zmarłych i pochowanych na 400 cmentarzach wojskowych w Galicji Zachodniej. Tarnów: Muzeum Okręgowe w Tarnowie tom II. Tarnów: 2002; ISBN 83-85988-32-7; (пол.)
  • Drogomir Jerzy. Polegli w Galicji Zachodniej 1914—1915 (1918). Wykazy poległych, zmarłych i pochowanych na 400 cmentarzach wojskowych w Galicji Zachodniej. Tarnów: Muzeum Okręgowe w Tarnowie tom III. Tarnów: 2005; ISBN 83-85988-57-2; (пол.)
  • Partridge Agnieszka. Otwórzcie bramy pamięci. Cmentarze wojenne z lat 1914—1918 w Małopolsce. Kraków: LETTRA-GRAPHIC 2005. ISBN 83-89937-10-7, str. 44-69 (пол.)
  • Archiwum Państwowe w Krakowie (29); Dział: wojsko; Kategoria: sztaby, dowództwa terytorialne; Nr zespołu: 275/1; Karta: A i B; Nazwa główna: «C. i K. Komenda Wojskowa w Krakowie, Oddział Grobów Wojennych (K.u.K. Militärkommando Krakau, Kriegsgräberabtilung)»; daty skrajne: 1914—1914, 1916—1918 (пол.)

Посилання