Липна (Малопольське воєводство)

Село Липна пол. Lipna Координати 49°28′05″ пн. ш. 21°21′54″ сх. д.^H G O Країна ПольщаПольща Воєводство Малопольське воєводство Повіт Горлицький повіт Ґміна Ґміна Сенкова Перша згадка 1765 Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 18 Поштовий індекс 38-307 Автомобільний код KGR GeoNames 766224 OSM ↑2668912 ·R (Ґміна Сенкова) Липна Липна (Польща) Липна Липна (Малопольське воєводство)  Липна у Вікісховищі

Липна (пол. Lipna) — колишнє лемківське село Горлицького повіту Малопольського воєводства Республіки Польща. Територія належить до ґміни Сенкова.

Розташування

Лежить у Низьких Бескидах неподалік від верхів'я річки Віслока. Віддалене від села Чорне на 6 ум, 23 км до адміністративного центру ґміни — міста Сенкова, 29 км до адміністративного центру повіту — міста Горлиці і 127 км до центру воєводства — міста Краків, 1 км до кордону зі Словаччиною. Село було оточене з півдня Лисою горою (704 м.), безіменною вершиною (641 м.) і Малим Бескидом (631 м.), а з півночі - довгим пасмом з найвищою вершиною під назвою Чорна (703 м.).[1]

Історія

Липна вперше згадується у 1638 році. У 1665 році в селі було лише 27 людей; в цей час - у 1661 році - тут ймовірно, постає православна церква, про це, принаймні свідчить один із пам'ятних написів. Зображення цього храму можна бачити на австрійській військовій карті фон Міґа, кінця XVIII ст.[1] Згадується у 1765 р.— село ймовірно було королівською власністю, належало до бецького староства. В 1785 р. проживало 175 греко-католиків, в 1884 р. — 204 особи, і 1921 — 153 греко-католики, 6 юдеїв і 4 римо-католики. У 1885 р. була збудована дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, яка була дочірньою церквою парафії Чорне Горлицького деканату.

Церква у Липній, споруджена у 1885 р., зруйнована у 1953 р.

На початку XX століття, ще перед так званою "тилявською схизмою", на рубежі 1911 - 1912 рр., жителі Липни, як і інших навколишніх сіл, перейшли з греко-католицької на православну віру. Ймовірно, це було пов’язано з присутністю в сусідньому селі Грабі православного пароха Максима Сандовича, згодом православного святого. Однак, православної віри липняни тримались лише кілька років, після чого повернулися до греко-католицизму. Під час Першої світової війни тут відбувались активні бої, свідком чого залишився військовий цвинтар. У міжвоєнний період у селі існувала школа.[1] Метричні книги під час першої світової війни згоріли. Усі греко-католики села перейшли до Польської православної церкви в 1927—1928 рp.

У 1939 р. в селі було чисто лемківське населення: з 190 жителів села — всі 190 українці[2].

У 1945 р. всі українці, за винятком трьох родин виїхали в СРСР. Три позосталі родини були виселені в рамках акції "Вісла". У 1955 р. зруйновано церкву.

Місцеві пам'ятки

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

• Військове кладовище з Першої світової війни № 45.

Інші пам'ятки

• Подвір'я колишньої церкви.
• Колишній лемківський цвинтар.
• Придорожня капличка.
• Скульптура Богоматері з дитятком, відремонтована в 1994 р.

Примітки

1. Zając D. Lipna - nieistniejąca łemkowska wieś / Szlakami i bezdrozamy Beskidy Niskiego i Pogorzy Karpackich. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 24.

Джерела

• Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 77 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Lipna 3 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 268. (пол.) (пол.)
• Lipna (foto) [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)

Посилання

• Cmentarz nr 45 — Lipna [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]