Одна з версій походження назви села каже, що Розділля виникло з південної частини села Ліпінки, заселеної русинами, закріпаченими за волоським правом (через це неправильно трактуються польським істориками як волохи). Через те, що люди різних віросповідань не жили між собою у згоді, і виник «розділ» села на дві половини.
Історія
Вперше згадується в 1530 р. як частина села Липинки. У 1564 р. село закріпачене за німецьким правом. За податковим реєстром 1505 р. в селі наділ землі попа, з якого той платив 60 грошів на рік. Входило село до Сяноцької земліРуського воєводства.
До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, до якої належали також села: віддалене на 3 км Липинки і на 10 км — Лібуша та місто Беч за 13 км.
Розділля, Мацина Велика і Вапенне були злучені з початком XIX століття в одну парохію. Пізніше, коли парохи Розділля перенесли по причині лихого стану місцевих приходських будинків свою резиденцію з Розділля до Мацини Великої, тоді й розділецька церква стала дочірньою для церкви в Мацині Великій. Так було до 1914 p., коли Перемиський Епископ Костянтин Чехович грамотою від 3.02.1914 р. заснував у Розділлі самостійну парохіяльну експозитуру Біцького деканату (з 1920 р. — Горлицького). Метрики провадились від 1784 р.[3]
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
Загалом
Допрацездатний вік
Працездатний вік
Постпрацездатний вік
Чоловіки
124
27
84
13
Жінки
145
33
80
32
Разом
269
60
164
45
Сакральні об'єкти
Колишня греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці у Розділлю, кам'яна, з незвичною для західних міст архітектурою (на даний час римо-католицький костел, який є дочірнім парафії Успіння пресвятої діви Марії у Ліпінках, що входить до деканату Беч, єпархії жешувської). Її виникнення пов'язане з кінцевою стадією будівельної діяльності так званого «Йозефинського періоду». Засновником православної церкви (згідно інформації на збереженій дошці) був Еварист Анджей Куропатніцький. Закладення наріжного каменю відбулося 10 травня 1787 року. У 1927 р. церква була розширена через подовження нефу в західному напрямку так, що від початкового планування збереглися тільки напівкруглі вівтарі, а також східна частина нави.[5]
Православна Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Розділлю, дерев'яна. Перенесли її у Розділля у 1985 зі села Середниця, що на Перемишльських гірських масивах, де вона існувала від 1756 року. Храм підпорядкований Парафії св. Михайла Архангела.
Друга світова війна
У другій половині дня 7 вересня 1939 року загін польських солдатів з 1 Полку Стрільців Підгалянських вів у Розділлю запеклу перестрілку з атакуючою з боку Кригу колоною Німців. Під час бою були вбиті німецький офіцер з розвідувального дозору і лемко Стефан Ханаса, житель цього села, що знаходився на службі Польського Війська[6]. Наступного дня німці з помсти підпалили шість будівель у центрі села, обстрілюючи тих, хто біг на допомогу. Таким чином, загинуло вісім жителів села.
На межі сіл Ліпінки і Розділля 17 серпня1944 року під час нападу на хати членів української поліціїкапрал Ян Сайхта з Кригу був важко поранений. Стривожений пострілами німецький загін негайно прибув на місце події і тут, на задньому дворі будинку, добив його.
Під час окупації в Розділлю загинули: сім'я Кулєрів з 7 осіб, Йосип і Михайло Сівак і п'ятеро дітей з родин циган Сіваків, Петро Драган, Анастасія Тилявська разом з євреєм Йоськом, котрого вона переховувала, та інші.
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
↑Brykowski Річард: «Пам'ятники архітектури горлицкого повіту», в: «Nad rzeką Ropą. Szkice historyczne», Wydawnictwo Literackie, Kraków 1968, s. 472
↑Адам, Федор Барча, Гоч: Лемкы в борбі о свою i не свою свободу. Ліґніця-Зичдранова: Oficyna Wydawnicza ATUT Wrocławskie Wydawnictwo Oświatowe, 2005, s. 30. ISBN brak.