Еварист Анджей Куропатніцький

Еварист Анджей Куропатніцький
Народився26 жовтня 1734(1734-10-26)
Обровєц, гміна Грубешів, Грубешівський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща
Помер21 лютого 1788(1788-02-21) (53 роки)
Тарновець, Ґміна Тарновець, Ясельський повіт, Республіка Польща
КраїнаРіч Посполита
Діяльністьгеограф, геральдист, поет, бібліофіл, політик
Галузьгеральдика[1], географія[1], поезія[1], bibliophiliad[1] і політична діяльність[1]
Знання мовпольська[1]
Суспільний станшляхтич[d][1]
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[d], белзький каштелян і Q64850125?
РідQ63531246?
У шлюбі зKatarzyna Kuropatnickad
Нагороди
орден Білого Орла

Еварист Анджей Куропатніцький гербу Нечуя (пол. Ewaryst Andrzej Kuropatnicki; 26 жовтня 1734, Обровець коло Грубешова — 21 лютого 1788, Тарновець) — польський шляхтич, урядник, буський, потім белзький каштелян, австрійський граф, аматор географ і геральдист, бібліофіл.

Життєпис

Був третім сином бецького каштеляна Юзефа Куропатніцького (пом. 2.1.1742) та його другої дружини Терези Зузанни з Курдвановських (1-voto Ціховської, пом. 17.9.1759).

На його погляди мало вплив сусідство з братом короля С. А. Понятовського Казімежем.

1753 року був комісаром скарбового трибуналу в Радомі. Маршалок Белзького сеймику 1755, депутат коронних трибуналів (Пйотркув 1762, Люблін 1763). Посол від Белзького воєводства на виборний сейм 1764. 21 жовтня 1764 року отримав новоутворену посаду буського каштеляна («менша каштелянія»), 3 жовтня 1766 — белзького каштеляна. 5 червня 1767 року в Тарновці примусово підписав Радомську конфедерацію. Під час Барської конфедерації обережно симпатизував противникам короля (ймовірно, задля збереження власних маєтностей від значних реквізицій конфедератами).

Близько 1770 року придбав в єзуїтів Коросна значну частину бібліотеки їхнього монастиря. Надавав кошти для відновлення та будівництва костелів (Тарновець (1767), Ліпінки (1782)), церкви у Розділлю (1786). Його двір у Тарновці — важливий осередок культурного життя Галичини, де відбувались зустрічі, театральні вистави.

Одним із першим звернувся до австрійської влади визнати його графський титул 1775 року, що отримав 10.3.1779. 1781 року склав повноваження каштеляна. З 1782 року став почесним членом Краківської та Замостської академій.

Помер після короткочасної хвороби, був похований у парафіяльному костелі в Тарновці.

Твори

  • «Wiadomość o kleynocie szlacheckim oraz herbach domów szlacheckich w Koronie Polskiey i Wielkim Xięstwie Litewskim», E.A. Hr. Kuropatnicki, Warszawa, 1789 r. (пол.)

Нагороди

8 травня 1767 року король вручив йому орден св. Станіслава, а 1778 — орден Білого Орла.

Сім'я

Дружина — Катажина Лентовська гербу Огоньчик (1732-13.10.1797), дочка краківського підкоморія та великорадці Станіслава Лентовського, одруженого з представницею магнатського роду Йорданів. 25 січня 1756 року уклали шлюб, завдяки якому він зміг тісніше контактувати з Йорданами, Морштинами, Любомирськими. Діти:

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних

Джерела


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.