Ісківці (Миргородський район)

село Ісківці
Пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам у селі Ісківці Пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам у селі Ісківці
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Миргородський район
Тер. громада	Сенчанська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA53060290090030858
Основні дані
Засноване	1666
Населення	744
Площа	4,266 км²
Густота населення	174,4 осіб/км²
Поштовий індекс	37251
Телефонний код	+380 5356
Географічні дані
Географічні координати	50°15′41″ пн. ш. 33°12′38″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	100 м[1]
Місцева влада
Адреса ради	37251, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Ісківці
Сільський голова	Макаренко Сергій Миколайович[2]
Карта
Ісківці
Ісківці
Мапа
Ісківці у Вікісховищі

І́сківці — село в Україні, у Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 744 осіб. Входить до складу Сенчанської сільської громади.

Географія

Село Ісківці розташоване на берегах річки Сулиця, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Овдіївка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Скоробагатьки

Історія

Засноване 1666 року як хутір для панських робітників^[джерело?].

Вперше згадуються в переписних книгах 1666 як село Юшківці Сенчанської (Счнецької) сотні Лубенського полку. 1688 універсалом лубенського полковника Леонтія Свічки надані сенчанському сотникові Леонтію Васильовичу Слюзу. 1690 універсалом гетьмана І. Мазепи і царською грамотою підтверджені. 1710 універсалом від гетьмана І. Скоропадського дані у володіння його дружині Марії Павлівні. 1729 — 26 дворів, власниками села Юсківці були вдова Марія та її син значковий товариш Семен Слюзи. З 1802 року село — у складі Полтавської губернії. За переписом 1859 року в селі 197 дворів, де мешкають 1188 осіб, два ярмарки на рік. 1863 Юсківці Сенчанські — центр волості Лохвицького повіту, 243 двори, де мешкають 1599 осіб, дерев'яна Покровська церква, винокурний завод. 1888 року — 396 господарств, 2038 жителів, з них письменних 34 чоловіків і 4 жінки. 1866 року засноване двокомплектне початкове училище, у якому навчалося 60 хлопчиків. 1888 року збудоване нове приміщення училища. 1910 — 379 господарств, 2086 жителів, з них писемних чоловіків — 439, жінок — 104. Діяло 12 вітряків, дві лавки. Під час першої російської революції 1905—1907 років у селі організовано осередок «Селянської спілки». В економії поміщика Пишненка відбулося декілька селянських заворушень. Сім'ї активних учасників цих подій були вислані на поселення в Сибір.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 571 житель села[3].

До 2020 року орган місцевого самоврядування — Ісковецька сільська рада[2].

Економіка

• Птахо-товарна ферма.
• ТОВ «Авангард».

Об'єкти соціальної сфери

• Школа.
• Лікарня.

Пам'ятник-бюст Герою Радянського Союзу, командуючому військами Південно-Західного фронту М. П. Кирпоносу

Примітки

1. Прогноз погоди в селі Ісківці. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
2. Ісковецька сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
3. Ісківці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.