Місто Заводське розташоване на півночі Полтавської області в межиріччі річок Сули та Артополоту в лісостеповій зоні України на відстані 12 км від міста Лохвиці та 160 км від міста Полтави. Через місто проходить залізнична лінія Бахмач-Кременчук[1] Південної залізниці[2] зі станцією Сула (до 1962 року станція Сталінська цукроварня). Площа міста — 1259 га, населення — 8053 особи.[3] Клімат помірно континентальний[4].
Історія
Місто засноване в 1928 році як селище Сталінка у зв'язку з будівництвом цукрового заводу.
7 листопада1928 року відбулася урочиста закладка заводу, а вже 3 жовтня1929 року розпочався перший виробничий сезон.
У 1931 році в селищі засновується хіміко-механічний технікум при цукровому заводі[5], створюється МТС, збудовано міську лікарню із стаціонаром, поліклінікою та реабілітаційним відділенням, будинок культури[6].
У 1934 році споруджується спиртзавод, який працює на переробці меляси цукрового заводу, завод ціанистих сполук (ЦС)[7], одночасно споруджується житлова зона та інші об'єкти соціально-побутового призначення.
У 1978 році вступив до ладу завод сухих кормових дріжджів, нині ТОВ «Агросервіс» (випускає реагенти для нафтогазових бурових свердловин, однак працює нерегулярно).
У 1975 році будується міжгосподарський комбікормовий завод. У 1980 році першу продукцію дає хлібозавод, нині ТДВ «Червонозаводський хлібозавод»[9]. У місті розташовані: приймальне відділення ПАТ «Гадячсир»[1] [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] (не працює), автоколона «Укрлендфармінг» (ТОВ «Європа Транс АГРО»)[10], промислові склади «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед Юкрейн» та ТОВ «Елеватор — АГРО».
У 1961 році селище Сталінка перейменоване на Червонозаводське. 1977 року Червонозаводське отримує статус міста.
У 1986 році до складу Червонозаводського ввійшло сусіднє село Брисі.
У 2015 році у світлі реформ, пов'язаних з російсько-українською війною, на виконання Закону про декомунізацію назва міста підлягала зміні на розсуд органів місцевого самоврядування. Міська влада за термін, наданий для самостійної зміни назви, не знайшла власного рішення, тож 4 лютого 2016 року Верховна Рада України перейменувала Червонозаводське[11] на Заводське. Після декомунізації в місті залишаються вулиці імені Якубовського, Ватутіна, Кошового, Космодем'янської[12].
З 2020 року — центр Заводської громади, до якої входять також села Піски, Пісочки, Бодаква, Нижня Будаківка, Хрулі, Червоні Луки, Шевченки, Яремівщина.
Нині не працюють цукровий (ТзОВ «РАЙЗ-Цукор») і спиртовий комбінати (колись найпотужніші в Україні, а нині поступово перетворюються на руїни). Функціонують приладобудівний завод (нині — ПАТ «Склоприлад»), комбікормовий, хлібозавод, ТОВ «Агросервіс» та елеватор Укрлендфармінг (найпотужніший в Європі за проєктною потужністю 600 тисяч тонн). На 2017 рік потужність елеватору становила 446 тисяч тонн[13].
Гострою проблемою міста є забезпечення якісною питною[16] водою. Розташування навколо міста[12]відстійників з відпрацьованою промисловими[17]підприємствами водою призводить до забруднення ґрунтових вод[18] та збільшення концентрації токсичних[19] речовин. Важливою екологічною проблемою міста є зберігання побутових і виробничих відходів. Існуюче звалище переповнене, відбуваються неконтрольовані[20][21]підпали[22][23].
Спроба розв'язати проблему утилізації побутових відходів міста[24] шляхом створення сміттєпереробного заводу[25] виявилась невдалою[26]. Побудований у місті елеватор[27][28], незважаючи на задекларовану наявність повітроочисного обладнання, є джерелом забруднення атмосферного повітря[29]. У діючих підприємств, зосереджених у кількох промислових зонах міста, відсутні санітарно-захисні зони[30][31] — підприємства розташовуються в безпосередній близькості від жилих кварталів.
Сова Микола Максимович — педагог, композитор, музикант, який зробив значний особистий внесок[35] у популяризацію національної культури і мистецтва та популяризацію міста Заводське. Головний редактор і впорядник книги «Місто над Сулою».
Братська могила радянських воїнів, пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам, меморіальний комплекс
Будівля Заводської міської ради
Будівля школи за проєктом Сластіона, Заводське (Брисі)
Вечірнє Заводське
УПЦ Київського патріархату, Брисі
Площа біля Полтава-банку, Заводське
Пам'ятне погруддя Тараса Григоровича Шевченка, встановлене на постаменті в центрі міста Заводське
Міська бібліотека Заводського
Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років, Заводське
Джерела
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заводське
