Ігна́тпіль — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області . Входить до складу Овруцької міської громади . Населення становить 1253 особи.
Історія
Перша загадка про село датується 1694 роком.
Вокзал станції Ігнатпіль
У 1906 році в селі мешкало 795 осіб, налічувалось 125 дворових господарств[ 2] .
Увечері, 8 листопада 1921 року, під час Листопадового рейду , відділ Івана Ремболовича з Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник ) Армії Української Народної Республіки підірвав залізничний міст через річку Жерев біля Ігнатполя. Цим шляхом з України вивозилося зерно, відібране московськими окупантами у селян[ 3] .
1927 року на базі місцевого родовища граніту створено щебеневий завод потужністю 500 тис. м³/рік.
Під час німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 530 місцевих жителів, з них 150 осіб загинуло, 365 — нагороджено орденами і медалями. У бою біля Ігнатполя загинув Герой Радянського Союзу Микола Лут .
На початку 1970-х років у селі діяла центральна садиба колгоспу імені Шевченка, середня школа, чотири бібліотеки із книжковим фондом 15 тисяч примірників, дільнича лікарня, аптека, два фельдшерсько-акушерські пункти .
Колищній орган місцевого самоврядування — Ігнатпільська сільська рада .
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 1755 осіб, з них 96,7 % зазначили рідною українську мову , 2,85 % — російську , 0,11 % — білоруську , а 0,34 % — іншу[ 4] .
Пам'ятки
1956 року на околиці населеного пункту було насипано курган Слави, а в центрі Ігнатполя встановлено пам'ятник загиблим воїнам.
Природоохоронна територія
Неподалік від села розташований лісовий заказник «Урочище Дуби» .
Відомі уродженці
Див. також
Примітки
Джерела
Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
Посилання