Двічі засланець при імперському режимі, позбавлений всіх громадянських прав у 1905 році. Один із організаторів Жовтневого перевороту 1917 року, творців Червоної армії, засновників та ідеологів Комінтерну, член його Виконкому. У першому радянському уряді — нарком з іноземних справ, потім в 1918–1925 — нарком з військових і морських справ та голова РеввійськрадиРРФСР, потім СРСР. З 1923 р — лідер внутрішньопартійної лівої опозиції. Член Політбюро ВКП(б) в 1919—1926 роках. У 1927 році знятий з усіх посад, відправлений на заслання, 1929 року висланий за межі СРСР. У 1932 році позбавлений радянського громадянства. Після висилання з СРСР — творець і головний теоретик Четвертого інтернаціоналу (1938). Автор праць з історії революційного руху в Росії, творець капітальних історичних праць з революції 1917 року, літературно-критичних статей та автобіографії спогадів «Моє життя» (Берлін, 1930). Двічі одружений, без розірвання першого шлюбу.
Народжений в Україні як Лев Давидович Бронштейн[1][2][3], був професійним революціонером і теоретиком-марксистом. У перші роки після революції 1917 року в Російській імперії в новоствореній РСФРР, потім у СРСР, був одним з найвпливовіших політиків, спершу як Народний комісар закордонних справ, а згодом як організатор і головнокомандувач Червоної армії та Воєнний народний комісар. Він був також одним із засновників Політбюро Російської Компартії.
Внаслідок жорстокої боротьби за владу з групою Йосипа Сталіна в 1920-х роках, Троцького було виключено з Комуністичної партії та депортовано з Радянського Союзу. 20 серпня 1940 року, під час перебування в Мексиці у вимушеному вигнанні, він був за наказом Сталіна смертельно поранений агентом НКВСРамоном Меркадером[4]. Помер наступного дня від отриманих ран.
Радянські автори дали спотворене уявлення про роль Троцького в революції (а тому спотворили і історію самої революції), ігноруючи його, фальсифікуючи факти, приховуючи документи. Цілі відрізки радянської історії були заново переписані, щоб очорнити Троцького і возвеличити Сталіна. Але маса автентичного матеріалу, що зберігся, дозволяє дати портрет цієї людини і оцінити його діяльність [5].
Оригінальний текст (рос.)
Советские авторы дали искаженное представление о роли Троцкого в революции (а поэтому исказили и историю самой революции), игнорируя его, фальсифицируя факты, скрывая документы. Целые отрезки советской истории были заново переписаны, чтобы очернить Троцкого и возвеличить Сталина. Но масса сохранившегося аутентичного материала позволяет дать портрет этого человека и оценить его деятельность.
Після закінчення училища намагався вступити вільним слухачем на математичний факультет[8].
Революційну діяльність почав з 1896 року. У справі Південноросійського робітничого союзу був заарештований і засланий до Сибіру (1898). Псевдонім Троцький запозичив у наглядача одеської в'язниці. У Московській пересильній в'язниці обвінчався з Олександрою Соколовською, засудженою в тій же справі Південноросійського робітничого союзу і як законне подружжя вони разом були відправлені на заслання в селище Усть-КутПреображенської волості, де в подружжя народилося двоє дітей. У 1902 році утік за кордон, де брав участь у виданні газети «Искра» і співпрацював з Леніним; за революції 1905 року повернувся в Росію і був спільно з Парвусом організатором Ради робочих депутатів у Санкт-Петербурзі, а потім і його головою. 1913 року Троцький очолив ліву групу Російської соціал-демократичної робочої партії «міжрайонців», яка влітку 1917 року увійшла до складу більшовицької партії.
На початку Першої світової війни Троцький перебував у Відні. Побоюючись того, що він як російський підданий може бути інтернований (хоча він і був позбавлений громадянських прав судом у 1907 році), Троцький 3 серпня1914 року виїхав у Цюрих. У 1914—1916 роках жив у Парижі, де працював у соціалістичній газеті «Наше слово», з якої він витіснив Мартова. 14 вересня1916 році газета була заборонена, а Троцький — висланий із Франції за антивоєнну пропаганду. Після того, як Велика Британія, Італія і Швейцарія відмовилися його прийняти, Троцький попрямував до Іспанії.
Незабаром після прибуття до Мадрида Троцький був заарештований і через кілька днів висланий у Кадіс як «небезпечний анархіст». З Кадіса його збиралися вислати до Гавани, але після бурхливих протестів скасували це рішення. 25 грудня 1916 року Троцький під наглядом іспанської поліції відбув із Барселони до Нью-Йорку на пароплаві «Монсерат», куди й прибув 13 січня 1917 року.
Лютнева революція застала Троцького в Нью-Йорку, і він не зміг безпосередньо брати участь у революційних подіях. Так само, як і для Леніна, революція у Росії стала для Троцького несподіванкою. Ще 16 січня в статті, що супроводжувала інтерв'ю Троцького нью-йоркської єврейської газети «Форвертс»[en], кореспондент заявив, що «товариш Троцький залишиться з нами … принаймні до кінця війни».
Проте 27 березня1917 року Троцький попрямував до Росії на норвезькому пароплаві «Хрістіаніафьорд» через канадський порт Галіфакс.
У Галіфаксі його, однак, інтернувала британська влада — за однією з версій, причиною затримання стала відсутність російських документів (на думку Ентоні Саттона, Троцький мав американський паспорт, виданий нібито особисто президентом Вудро Вільсоном, з доданими візами для в'їзду в Росію і британської транзитної). Крім того, влада побоювалася, що Троцький своїми діями може підірвати стабільність у Росії. Формально британці діяли на підставі «чорних списків» неблагонадійних осіб, складених ще імператорським урядом. Троцький пробув у британському концтаборі для інтернованих моряків німецького торгового флоту (місто Амхерст, Нова Шотландія) близько місяця. Разом з ним були інтерновані дружина, двоє синів і ще п'ятеро російських соціалістів, імена яких були записані як Микита Мухін, Лейба Фішел, Костянтин Романченко, Григорій Чудновський і Гершон Мельничанський. За деякими джерелами, Троцький намагався провадити в канадському концтаборі соціалістичну агітацію[9][10], після чого інтерновані германські офіцери заявили протест британській владі. За заявою коменданта концтабору, «ця людина володіє неймовірною харизмою. Буквально через кілька днів він став найпопулярнішою людиною в таборі»[11].
Троцький відмовився сходити з пароплава добровільно, так що його довелося виносити силою, на руках, а начальник концтабору полковник Морріс, який воював у Другу англо-бурську війну, заявив йому: «Трапилися б ви мені на південноафриканському узбережжі…».
Сам Троцький так описує своє перебування в концтаборі:
Військовий табір «Amherst» містився в старому, до останньої ступеня запущеному будинку чавуноливарного заводу, забраного у власника-німця. Нари для спання розташовані були в три ряди вгору і в два ряди углиб з кожної сторони приміщення. У цих умовах нас жило 800 чоловік. Не важко собі уявити, яка атмосфера панувала в цій спальні ночами. Люди безнадійно юрмилися в проходах, штовхали один одного ліктями, лягали, вставали, грали в карти або в шахи … З 800 полонених, у товаристві яких я провів майже місяць, було близько 500 матросів з затоплених англійцями німецьких військових кораблів, близько 200 робітників, яких війна застала в Канаді, і близько сотні офіцерів і цивільних полонених з буржуазних кіл.
— Троцький Л. Д. Моя жизнь. — Берлин, 1930. — Т. 1.(рос.)
На вимогу Петроградської ради і міністра закордонних справ Тимчасового уряду Мілюкова британська влада відпускають Троцького. 29 квітня він виходить з концтабору[12] і вирушає до Росії на данському пароплаві через Швецію.
4 травня 1917 року Троцький прибуває у Петроград. Його зустрічають кілька соціалістів, однак в цілому ця зустріч не мала нічого спільного з тією пишнотою, з якою в квітні на Фінляндському вокзалі зустріли Леніна. Прямо з вокзалу Троцький відправляється на засідання Петроради. На знак визнання колишніх заслуг (під час революції 1905 року Троцький був головою Петроради) йому надають місце у виконкомі Петроради з дорадчим голосом.
Після повернення Троцький стає лідером фракції «міжрайонців», що вимагала відновлення єдності РСДРП. Суттєвих ідеологічних відмінностей між фракціями «міжрайонців» і більшовиків не було[13]:
і ті, й інші підтримували гасла розпуску Тимчасового уряду («переростання буржуазної революції в соціалістичну») і негайного миру («демократичний світ без анексій і контрибуцій»). До складу «Міжрайонки» входив ряд здібних агітаторів на чолі з Троцьким, проте сама по собі ця організація була занадто слабкою і нечисленною, щоб діяти як незалежна партія; до моменту прибуття Троцького з еміграції фракція якраз обмірковувала своє можливе злиття з більшовиками або яким-небудь іншим лівим угрупуванням[14].
Заарештований в липні 1917 року за організацію безладів, 15 вересня Тимчасовим урядом випущений з в'язниці.
У Петрограді його обрано членом ЦК більшовицької партії і головою Петербурзького військово-революційного комітету, що керував Жовтневим переворотом.
Уся робота з практичної організації повстання відбувалась за безпосереднього керівництва голови Петроградської ради Троцького. Можна з певністю сказати, що швидким переходом гарнізону на бік Ради й умілою постановкою роботи Військово-Революційного Комітету партія зобов'язана перш за все і головним чином т. Троцькому
— Сталин И. Роль виднейших деятелей партии. — Правда : газета. — 1918. — № 241. — 6 ноября. (рос.)
10 лютого (28 січня ст.ст.) 1918 року оголосив декларацію: миру не підписуємо, війну припиняємо, армію демобілізуємо. Після цього він із делегацією повернувся в Петроград, а Брестський мир підписувала нова делегація РРФСР — Сокольников і Чичерін. 24 лютого 1918 року Володимир Ленін писав:
Троцький мав рацію, коли сказав: мир може бути тричі нещасним миром, але не може бути сороміцьким, ганебним, нечистим миром мир, що закінчує цю стократно сороміцьку війну
1918—1925 роки — народний комісар військово-морських справ, організатор перемог Червоної армії над білими генералами і усіма ворогами радянської влади.
Вважаючи себе лівішим від Леніна, Троцький часто розходився з ним, але співпрацював з меншовиками, потім знову повернувся до більшовицької партії, а по смерті Леніна очолив Ліву опозицію, до якої пізніше приєдналися всі ліві течії в більшовизмі.
Після організації публічної троцькістської демонстрації 7 листопада 1927 року виключений з партії і засланий до Алма-Ати. При виключенні із партії він відкрито погрожував, що повернеться до керівництва ВКП(б) і розстріляє Й. Сталіна та його прибічників[15].
1929 року за наказом Сталіна висланий із СРСР.
За кордоном організував IV Інтернаціонал, який об'єднував ліві течії в комунізмі (троцькізм); видавав у Парижі «Бюллетень оппозиции» і керував з-за кордону троцькістським підпіллям в СРСР.
За наказом керівників СРСР (Й. Сталін та ін.) забитий агентом НКВС у Мексиці.
Теоретик марксизму
Троцький був визначним теоретиком марксизму, талановитим публіцистом і блискучим оратором. З Леніним, який називав його найвидатнішою постаттю в ЦК РКП(б), Троцький розходився в питаннях оцінки ролі селянства, а звідси й характеру пролетарської революції. Селянство, за Троцьким, як дрібновласницький клас, ворожий соціалізмові і не може бути союзником пролетаріату; тому революція в Росії може перемогти лише за умови, що вона буде перманентна, тобто відразу перекинеться на Захід. Виходячи з цього, Троцький у 1923 відстоював військовий похід на Європу. Розпочату в кінці 1920-х pp. індустріалізацію Троцький пропонував фінансувати коштом посиленого оподаткування заможного селянства, але рішуче заперечував сталінську колективізацію. Цю концепцію Троцького пізніше, застосовуючи суцільну колективізацію й прискорену індустріалізацію, перехопив Й. Сталін. Але в 20-их pp. їх розходження, зокрема в питанні побудови соціалізму в одній країні (можливість якої Троцький заперечував) і в питанні колективізації набрали гострого конфлікту, в якому, спираючись на збудований ним партійний апарат і цілковитий затиск партійної демократії, переміг Сталін, який протягом десятиліття по вибуттю Троцького з СРСР винищив і всіх його послідовників.
Троцький боровся проти самостійної УНР як «буржуазної держави», але разом з ЦК РКП(б) не протиставляв їй самостійної Радянської України, а лише підлеглу Москві УСРР.[джерело?]
Опинившись за кордоном, Троцький виступив з низкою статей на оборону самостійності УРСР.
До Другої світової війнитроцькізм на Заході мав незначний вплив, головним чином в колах лівої інтелігенції, але в 1960-их pp. відродився в активізації крайньо лівих течій комуністичного руху в різних частинах світу і сьогодні є головним виразником «антитоталітарного» (антисталінського) лівого руху по всьому світу.
Боротьба зі Сталіним
Троцький відіграв визначальну роль в революції 1917-22 рр. в Радянській Росії. Був прибічником теорії постійної (перманентної) революції у суспільстві. Він і його прибічники привселюдно відстоювали необхідність подальшого поширення революції в усьому світі. На відміну від них Сталін і його прибічники відстоювали необхідність закріплення досягнень революції в СРСР («побудову соціалізму в окремо взятій країні»). Незважаючи на поразку Троцького і його еміграцію, позиції прибічників його ідеї і методів залишались сильними в нижчих ланках радянського державного апарату аж до 1935-37 рр. («Великої Репресії»), коли влада вже повністю перейшла до рук «сталіністів».
24 серпня 1940 року газета «Правда» відреагувала на смерть Лева Троцького редакційною статтею «Смерть міжнародного шпигуна». «У могилу зійшла людина, — говорилося у статті, — чиє ім'я з презирством і прокляттям вимовляють трудящі в усьому світі, людина яка протягом багатьох років боролася проти справи робітничого класу і його авангарду — більшовицької партії… Найближчі сподвижники Троцького уже з 1921 року були агентами іноземних розвідок, були міжнародними шпигунами. Вони на чолі з Троцьким ревно служили розвідкам і генеральним штабам Англії, Франції, Німеччини, Японії… Його вбили його ж прибічники. З ним покінчили ті ж терористи, яких він вчив убивати з-за рогу, зрадництву і злодіянням проти робітничого класу, проти Країни рад. Троцький, який організував злодійське вбивство Кірова, Куйбишева, Максима Горького, став жертвою своїх же власних інтриг, зрад, злодіянь…»
Троцький про Україну
У 1939 році, коли знову гостро постало українське питання Троцький висунув гасло: «Єдина вільна і незалежна робітничо-селянська Україна!»[16] У своїх наступних статтях з «Бюлетеню опозиції» («Незалежність України та сектантська плутанина», «Демократичні кріпосники та незалежність України») він боронив його у полеміці з російською еміграцією та деякими колишніми соратниками.
Троцький в СРСР
До своєї еміграції за кордон Троцький зображувався в радянській літературі як один з головних героїв революції. Після періоду боротьби за владу і репресій в радянському держапараті у 1920-30-х роках ім'я Троцького замовчувалося і його роль в революції применшувалася. Така ситуація фактично існувала аж до періоду перебудови в середині 1980-х років, коли в СРСР його знову почали визнавати як одного з діячів революції.
Основні твори
Тероризм і комунізм (1920).
Уроки Жовтня (1924).
Перманентна революція (1928).
Історія російської революції (1931).
Їхня мораль і наша (1938).
Сталін (1940).
Видання українською
Тероризм і комунізм / Пер. з рос. — Харків; Берлін; Нью-Йорк: Українсько-американське видавництво «Космос», 1923. — 224 с.
Л. Троцький, Х. Раковський. Перспективи й завдання нового етапу / Пер. з рос. — Харків: Гарт, 1923.
1905 рік / Пер. Арк. Любченко та Мих. Щербак. — Харків: Державне видавництво України, 1925. — 275 с.
Український Троцький. Тексти Лева Троцького про Україну / Наук. ред. Д. Пілаш; літ. ред. С. Денисюк [та ін.]; пер. з рос. А. Іщенко [та ін.]. — Одеса: БМВ, 2013. — 167 с.
Примітки
↑Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. / сост. В. И. Ивкин. — М. : Российская политическая энциклопедия, 1999.
↑Деятели Союза Советских Социалистических Республик и Октябрьской Революции (Автобиографии и биографии). — Приложение к циклу статей «Союз Советских Социалистических Республик», помещенных в 41-м томе Энциклопедического словаря Русского Библиографического Института Гранат. (Репринтное воспроизведение). — М. : Книга, 1989. — 890 с. — III, С. 152.
↑Пособие по истории Отечества для поступающих в вузы. — 2-е изд. : Учеб. пособие / ред. коллегия: А. С. Орлов, А. Ю. Полунов, Т. Л. Шестова, Ю. А. Щетинов. — М. : Простор, 2004. — С. 352.
Чернявский Г. И. Лев Троцкий. — М.: Молодая гвардия, 2010. — 704 с. — («Жизнь замечательных людей»). ISBN 978-5-235-03369-6
Троцкий Л. Д. Сталинская школа фальсификаций: Поправки и дополнения к литературе эпигонов. — Репринтное воспроизведение книги, опубликованной в Берлине в 1932 г. издательством «Гранит». — М.: Наука, 1990. — 336 с. (Академия наук СССР. Научный совет «История Великой Октябрьской революции»)
Фесенко A. М. К вопросу о «Новом курсе» Л. Д. Троцкого // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 9. — С. 261—266.
Freadelpha eremita Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Animalia Filum: Arthropoda Kelas: Insecta Ordo: Coleoptera Famili: Cerambycidae Genus: Freadelpha Spesies: Freadelpha eremita Freadelpha eremita adalah spesies kumbang tanduk panjang yang tergolong famili Cerambycidae. Spesies ini juga merupakan bagian dari genus Freadelpha, ordo Coleoptera, kelas Insecta, filum Arthropoda, dan kingdom Animalia. Larva kumbang ini biasanya mengebor ke dalam kayu dan dapat menyebabkan kerusakan pada batang kayu hidup…
Railway station in West Bengal, India This article is about the railway station in West Bengal, India. For 1 its namesake community development block, see Hasnabad (community development block). For 2 its namesake defunct assembly constituency, see Hasnabad (Vidhan Sabha constituency). For 3 its namesake village, see Hasnabad. Hasnabad Kolkata Suburban Railway stationHasanabad railway stationGeneral informationLocationHasnabad(Taki Municipality Ward No 14), North 24 Parganas, West BengalIndiaCoo…
International sporting eventHandball at the 2003 Pan American Games«1999 2007» The Handball Tournament at the 2003 Pan American Games took place at Handball Hall in Santo Domingo, Dominican Republic. There was two competitions with one each for each gender. Cuba was the defending champion in the men's while Brazil were the defending champion in the women. The tournament took place between August 2 to 11 with the winning sides of both the men’s and women’s tournament will directly qualify f…
لمعانٍ أخرى، طالع سيلاس (توضيح). سيلاس معلومات شخصية الميلاد القرن 1روما الوفاة القرن 1مقدونيا مواطنة روما القديمة العرق يهودي [1] الديانة المسيحية[1]، واليهودية[1] عضو في الرسل السبعون مناصب الحياة العملية تعلم لدى بولس الطرسوسي ال…
Sauf précision contraire, les dates de cet article sont sous-entendues « avant l'ère commune » (AEC), c'est-à-dire « avant Jésus-Christ ». Marmite de terre cuite à couvercle, de type fu, que l'on disposait sur un support tripode, au-dessus du feu. Culture de Yangshao. Musée provincial du Henan, Zhengzhou. Support tripode, de type ding, pour une marmite [N 1], décor au peigne (?). Culture de Yangshao moyen du Henan central. Musée national de Chine Par culture de Ya…
Not to be confused with Colt Model 1903 Pocket Hammer or M1903 Springfield. Semi-automatic pistol Colt Pocket Hammerless Pocket Hammerless worn by French Resistant Frédéric Alain Laboureur at the Battle of Mont Mouchet. On display at Musée de l'Armée, Les Invalides, Paris.TypeSemi-automatic pistolPlace of originUnited StatesProduction historyDesignerJohn BrowningManufacturerColt Patent Firearms Manufacturing Company of Hartford, ConnecticutProduced1903–1945No. built~570,000V…
Czech ice hockey player Ice hockey player Radek Koblížek Koblížek in 2016Born (1997-10-20) 20 October 1997 (age 26)Ivančice, Czech RepublicHeight 175 cm (5 ft 9 in)Weight 73 kg (161 lb; 11 st 7 lb)Position ForwardShoots RightLiiga team KooKooPlaying career 2015–present Radek Koblížek (born 20 October 1997) is a Czech ice hockey forward currently playing for KooKoo of the Finnish Liiga.[1] Radek Koblížek born in Ivančice (Brno-countr…
This article includes a list of references, related reading, or external links, but its sources remain unclear because it lacks inline citations. Please help improve this article by introducing more precise citations. (January 2024) (Learn how and when to remove this message) W.27 and W.32 Hansa-Brandenburg W.27 Role Fighter floatplaneType of aircraft National origin Germany Manufacturer Hansa-Brandenburg Number built 2 The Hansa Brandenburg W.27 and W.32 were prototype fighter floatplanes devel…
Batalla de Dan-no-ura las Guerras GenpeiParte de Guerras Genpei Pintura, siglo XIIFecha 25 de abril de 1185Lugar Dan-no-ura, estrecho de ShimonosekiCoordenadas 33°57′54″N 130°57′24″E / 33.965083333333, 130.95663888889Resultado Victoria decisiva del clan MinamotoCambios territoriales Minamoto ganó el control sobre JapónBeligerantes Clan Minamoto Clan Taira Comandantes Minamoto no Yoshitsune Taira no Munemori Fuerzas en combate 800 barcos 500 barcos [editar da…
Railway station in Basumu, China This article does not cite any sources. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Basumu railway station – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (March 2010) (Learn how and when to remove this message) Basumu railway station (Chinese: 八苏木站) is a station of Jingbao Railway in Inner Mongolia. See also List of stat…
American golfer Bill MehlhornPersonal informationFull nameWilliam Earl MehlhornNicknameWild BillBorn(1898-12-02)December 2, 1898Elgin, Illinois, U.S.DiedApril 5, 1989(1989-04-05) (aged 90)Miami, Florida, U.S.Sporting nationality United StatesSpouseVelva Ivo (aka Virginia Raye)Children4CareerTurned professional1920Former tour(s)PGA TourProfessional wins21Number of wins by tourPGA Tour19Best results in major championshipsMasters TournamentT33: 1937PGA Championship2nd: 1925U.S. Open3rd/T3…
حقول النفط (باللون الأخضر) والغاز (باللون الأحمر) في بحر الشمال. نفط بحر الشمال هو خليط من الهيدروكربونات المكون من البترول السائل والغاز الطبيعي المنتج من مكامن البترول في بحر الشمال. في صناعة البترول، غالبًا ما يشمل مصطلح «بحر الشمال» مناطق مثل البحر النرويجي والمنطقة المع…
FabiolaQueen Fabiola dalam kunjungan kenegaraan ke Washington, D.C. pada 1969Permaisuri BelgiaPeriode15 Desember 1960 – 31 Juli 1993Kelahiran(1928-06-11)11 Juni 1928Madrid, SpanyolKematian5 Desember 2014(2014-12-05) (umur 86)Kastel Stuyvenbergh, Laeken, BelgiaPasanganBaudouin dari BelgiaNama lengkapFabiola Fernanda María de las Victorias Antonia AdelaidaAyahGonzalo de Mora Fernández Riera del OlmoIbuBlanca de Aragón y Carrillo de Albornoz Barroeta-Aldamar y Elío Ratu Fabiola dari Belg…
Seperangkat Atari 2600. Atari 2600 (atau Atari Video Computer System sebelum November 1982) adalah konsol permainan video oleh Atari, Inc. Dirilis pada tanggal 11 September 1977, terkenal karena mempopulerkan penggunaan perangkat keras berbasis mikroprosesor dan kaset ROM yang berisi kode permainan, format yang pertama kali digunakan dengan konsol video game Fairchild Channel F pada tahun 1976. Format ini kontras dengan model yang lebih tua yang memiliki perangkat keras khusus non-mikroprosesor,…
1954 British film by Cy Endfield The Master PlanDirected byCy EndfieldScreenplay byCy EndfieldBased onOperation North Starby Harald BrattProduced byCharles LeedsSteven PallosStarringNorman WoolandTilda ThamarWayne MorrisCinematographyJonah JonesEdited byJim ConnockProductioncompanyGibraltar FilmsDistributed byGrand National PicturesRelease date 15 August 1954 (1954-08-15) Running time78 minutesCountryUnited KingdomLanguageEnglishThe Master Plan is a 1954 British second feature[…
Questa voce o sezione sull'argomento chimici tedeschi non cita le fonti necessarie o quelle presenti sono insufficienti. Puoi migliorare questa voce aggiungendo citazioni da fonti attendibili secondo le linee guida sull'uso delle fonti. Friedrich Stromeyer Friedrich Stromeyer (Gottinga, 2 agosto 1776 – 18 agosto 1835) è stato un chimico tedesco. Biografia Dopo aver frequentato l'Università Georg-August di Gottinga e aver avuto come docenti Johann Friedrich Gmelin e Louis Nicolas Vauquel…
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
