Сульфат магнію доступний у вигляді дигідрату сульфату магнію[9], гептагідрату сульфату магнію[2][10] і моногідрату сульфату магнію[11].
Гептагідрат
Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує використовувати гептагідрат сульфату магнію для медичних ін'єкцій[12].
Зовнішнє використання
Солі для ванни
Сульфат магнію використовують як солі для ванн, особливо як ванни для ніг, щоб заспокоїти хворі ноги. Дія солі частково косметична: збільшення іонної сили запобігає утворенню деяких тимчасових зморшок шкіри (часткова мацерація), які можуть виникнути під час купання у звичайній воді.
Вважається, що ванни з англійською сіллю також заспокоюють м'язові болі та прискорюють відновлення м'яза після хвороби чи травми. Однак ці твердження не були науково підтверджені[13]. Розчинність сульфату магнію у воді пригнічується ліпідами в лосьйонах, що призводить до змінної швидкості поглинання при нанесенні на шкіру. Температура і концентрація також є вагомими факторами[14].
Сульфат магнію зазвичай використовується у флотаційній терапії для приготування концентрованих розчинів, які заповнюють ізоляційні баки. Його висока розчинність у воді дає ванни з високою питомою вагою, які роблять тіло бадьорішим. Його незначна токсичність є важливою перевагою цього застосування.
У Великій Британії препарат, що містить сульфат магнію, називається «малюючою пастою» і вважається корисним для лікування невеликих фурункулів або локалізованих інфекцій[19] та для видалення скалок[20]. Стандартний склад Британської фармакопеї — це висушений сульфат магнію 47,76 % (за масою), фенол 0,49 % і гліцерин для збалансування.[19]
Внутрішнє використання
Сульфат магнію можна вживати перорально, респіраторно, внутрішньовенно або інтратекально.
Сульфат магнію ефективний у зниженні ризику прогресування прееклампсії в еклампсію[24]. Внутрішньовенне введення сульфату магнію використовується для профілактики та лікування нападів еклампсії. Він знижує систолічний артеріальний тиск, але не змінює діастолічний артеріальний тиск, тому кровопостачання плода не порушується. Він також широко використовується при еклампсії, де порівняно з діазепамом або фенітоїном він призводить до кращих результатів[25][26].
Раннє доставляння
Колись сульфат магнію використовувався як токолітик[27][28], але метааналіз не підтвердив його як засіб проти скорочень[29][30]. Використання протягом тривалого часу (понад п'ять — сім днів) може призвести до проблем зі здоров'ям дитини[31].
У тих, хто має ризик передчасних пологів, сульфат магнію знижує ризик розвитку церебрального паралічу[32][33]. Невідомо, чи допомагає це тим, хто народився в термін[34]. Рекомендації щодо використання сульфату магнію у матерів із ризиком передчасних пологів не дотримуються суворо[35].
Отруєння барію хлоридом
Сульфат магнію використовується для лікування отруєння хлоридом барію[36], де сульфат зв'язується з барієм, утворюючи нерозчинний сульфат барію.
Свинцеве отруєння
Сульфат магнію історично використовувався для лікування отруєння свинцем. До розробки хелатної терапії випадки випадкового проковтування свинцю часто негайно лікували сульфатом магнію, який призводив до випадання свинцю в осад і, за допомогою достатньо високої дози, буквально вичищався із травної системи у вигляді нерозчинного сульфату свинцю (II)[37][38]. У цьому застосуванні сульфат магнію має особливе застосування у ветеринарії початку-середини 20 століття; англійська сіль вже була доступна на багатьох фермах для сільськогосподарських цілей, і її часто призначали для лікування сільськогосподарських тварин, які випадково проковтнули свинець[39][40].
Допоміжний засіб для місцевих анестетиків
Сульфат магнію можна вводити інтратекально з опіоїдами, щоб подовжити їх знеболювальну дію[41]
Дослідження
Сульфат магнію використовувався як експериментальні ліки для лікування синдрому Іруканджі, викликаного отруєнням певними видами медуз Іруканджі, але ефективність цього лікування залишається недоведеною[42].
Безпека
Аномально підвищена концентрація магнію в плазмі крові називається — гіпермагніємія.
Див. також
Магній (медичне використання)
Примітки
↑ абвгдMagnesium Sulfate. The American Society of Health-System Pharmacists. Архів оригіналу за 21 May 2016. Процитовано 8 січня 2017.
↑Willett, Edward (2006). Magnesium(англ.). The Rosen Publishing Group. с. 5. ISBN9781404210073. Архів оригіналу за 18 September 2017.
↑World Health Organization model list of essential medicines: 21st list 2019. Geneva: World Health Organization. 2019. WHO/MVP/EMP/IAU/2019.06. License: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.
↑World Health Organization model list of essential medicines: 22nd list (2021). Geneva: World Health Organization. 2021. WHO/MHP/HPS/EML/2021.02.
↑CPR and First Aid: Antiarrhythmic Drugs During and Immediately After Cardiac Arrest (section). American Heart Association. Процитовано 29 серпня 2016. Previous ACLS guidelines addressed the use of magnesium in cardiac arrest with polymorphic ventricular tachycardia (ie, torsades de pointes) or suspected hypomagnesemia, and this has not been reevaluated in the 2015 Guidelines Update. These previous guidelines recommended defibrillation for termination of polymorphic VT (ie, torsades de pointes), followed by consideration of intravenous magnesium sulfate when secondary to a long QT interval.
↑Duley, L; Henderson-Smart, DJ; Chou, D (6 жовтня 2010). Magnesium sulphate versus phenytoin for eclampsia. The Cochrane Database of Systematic Reviews (10): CD000128. doi:10.1002/14651858.CD000128.pub2. PMID20927719.
↑Doyle, LW; Crowther, CA; Middleton, P; Marret, S; Rouse, D (21 січня 2009). Magnesium sulphate for women at risk of preterm birth for neuroprotection of the fetus. The Cochrane Database of Systematic Reviews (1): CD004661. doi:10.1002/14651858.CD004661.pub3. PMID19160238.
↑Wolf, HT; Hegaard, HK; Greisen, G; Huusom, L; Hedegaard, M (February 2012). Treatment with magnesium sulphate in pre-term birth: a systematic review and meta-analysis of observational studies. Journal of Obstetrics and Gynaecology. 32 (2): 135—140. doi:10.3109/01443615.2011.638999. PMID22296422.
↑Nguyen, TM; Crowther, CA; Wilkinson, D; Bain, E (28 лютого 2013). Magnesium sulphate for women at term for neuroprotection of the fetus. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2 (2): CD009395. doi:10.1002/14651858.cd009395.pub2. PMID23450601.
↑Barker, C. A. V. (January 1945). Experience with Lead Poisoning. Canadian Journal of Comparative Medicine and Veterinary Science. 9 (1): 6—8. PMC1660962. PMID17648099. Udall (1) suggests sodium citrate as of some value together with Epsom salts which will bring about a precipitation of the lead in the form of an insoluble compound. Nelson (3) reported a case that survived following the use of a 20% magnesium sulphate solution intravenously, subcutaneously and orally. McIntosh (5) has suggested that purgative doses of Epsom salts may be effective in combining with the lead and overcoming the toxicity.
↑Herriot, James (1972). All Creatures Great and Small. New York: St. Martin's Press. с. 157. ISBN0-312-08498-6. The specific antidotes to metal poisoning had not been discovered and the only thing which sometimes did a bit of good was magnesium sulphate which caused the precipitation of insoluble lead sulphate. The homely term for magnesium sulphate is, of course, epsom salts.