Ін'єкція (медицина)![]() Ін'є́кція (лат. injicere — «впорскування») — спосіб введення в організм лікарських розчинів. Найчастіше впорскування виконують за допомогою порожнистої голки і шприца (з порушенням цілості шкірних і слизових покривів)[1]. Існує також безголкова ін'єкція — введення лікарських розчинів під високим тиском (швидкість струменя понад 150 м/с), але в Україні розповсюдження вона не отримала. В просторіччі часто замість слова ін'єкція вживають слово укол. Але укол — це один з етапів голкової ін'єкції — момент проникнення голки через шкіру чи слизову оболонку, що відчувається пацієнтом у вигляді неприємного подразнення. КласифікаціяІн'єкції класифікують за місцем та способом введення ліків За місцем
За способом введення
ПоказанняІн'єкцію використовують у тих випадках, коли потрібно забезпечити швидкий терапевтичний ефект, точність дозування, виключення бар'єрної функції шлунково-кишкового тракту і печінки, а також у випадках порушення свідомості та акту ковтання[1]. За допомогою ін'єкцій також виконують анестезію та щеплення (вакцинацію). Найчастіше ін'єкції роблять шприцом. Розмір шприца підбирають відповідно до дозування та мети. Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia