Ця стаття про колишній Надвірнянський район, який існував у 1940—2020 роках. Про сучасний Надвірнянський район, утворений 2020 року див. Надвірнянський район.
Відстань між крайніми північною та південною точками становить приблизно 75 км, між крайніми західною і східною точною приблизно 50 км, тобто район більше видовжений в меридіальному напрямку.
Мінерально-сировинні ресурси
У районі є значні поклади корисних копалин: нафти і газу, калійних і кухонних солей, будівельного каменю та іншої сировини для виробництва будівельних матеріалів. Найвагомішим в структурі корисних копалин є нафтогазові родовища, з яких в середньому в рік добувається понад 160 тис. тонн нафти і 200 млн м³ газу. В останній період визначені перспективи виявлення промислових покладів нафти на Любіжнянському та Микуличинському родовищах.
Надвірнянщина має значні запаси сировини для виробництва будівельних матеріалів. Це стосується Надвірнянського, Гаврилівського, Добротівського, Ліснотарновицького глиняних родовищ, які є сировиною для будівельної і грубої кераміки, Пасічнянського родовища будівельного каменю, Ланчинського, Назавизівського і Ліснотарновицького родовищ піщано-гравійних матеріалів.
Виявлені понад 10 джерел соляних і мінеральних вод. З урахуванням відмінних природно-рекреаційних умов району повинні дати новий поштовх в розвиток оздоровчо-туристичних закладів.
Клімат
Надвірнянський район міститься у Карпатському агрокліматичному районі вертикальної зональності. Різноманітність кліматичних умов території району визначається рельєфом, лісовими масивами і зонально-провіційним розташування, яке залежить від висоти над рівнем моря. Клімат є перехідним від західноєвропейського до більш континентального східноєвропейського. Пересічна температура січня від −4,30 до −7,60 С. Період з температурою повітря понад +10 становить 83—160 днів. Опади становлять 879 мм на рік. Найбільше їх випадає у червні-липні. Середня висота снігового покрову 24 см.
Надвірнянський район має значні запаси лісових ресурсів. Тут здійснюють господарську діяльність два державних лісогосподарських підприємства Надвірнянський, Делятинський держлісгоспи, Надвірнянський спеціалізований агролісгосп та Державний природний заповідник «Ґорґани». Загальна площа лісових масивів становить 82,6 тис. га, що становить 63,8 відсотки території району.
Ліси розміщені переважно в гірських Карпатах на стрімких крутосхилах і відіграють переважно захисну роль. Вододільний масив Ґорґан складається з кількох паралельних хребтів. Ліси першої групи, тобто ті, що виконують захисну функцію, становлять 46,9 відсотків; ліси першої групи, які мають лісопромислове значення, становлять 45,7 відсотків. Розкинулись вони на висотах від 400 до 1760 метрів над рівнем моря. Території лісгоспів розміщені в басейні річки Пруту, що бере початок з Чорногори і впадає в річку Дунай, та річки Бистриці, яка впадає в Дністер.
Основними лісовідтворюючими породами є: ялина, ялиця, сосна, бук, дуб, трапляються сосна кедрова, береза, явір, граб, ясен. За породною структурою лісів хвойні насадження займають 74,7 відсотків, твердолистяні — 20,6 відсотки, м'ягколистяні — 2,7 відсотки, решта — чагарники — 2 відсотки. Загальний запас деревостанів 18,5 млн кубометрів. Середній запас деревини на одному га вкритих лісовою рослинністю земель становить 273 кубометрів, у тому числі в стиглих і перестиглих лісах 364 кубометри. У букових перелісках окремі ділянки мають запас 700 кубометрів.
Середній приріст насаджень у рік становить 4,6 кубометрів з 1 га, а розмір користувань на 1 га лісових земель становить 1,1 кубометра ліквідної деревини.
Високогірні смерекові ліси з домішкою сосни гірської та на верхній межі лісу — сосни кедрової європейської.
Лісовий заказник «Бредулецький». Один із найбільших в Українських Карпатах масивів реліктового виду — сосни гірської на висоті 900—950 м над рівнем моря.
Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Верхнє Озерище». Гірська котловина з високогірними карпатськими пралісами та субальпійськими луками, смерекові ліси з домішками бука й сосни гірської.
До стародавніх поселень належать: с. Лоєва (1497 р.), с. Красна (1445 р.), с. Назавизів (1479 р.), с. Перерісль (1485 р.), с. Пнів (1482 р.), с.Тисменичани (1437 р.).
У 1946 рр. начальник РВ НКВС Шлямо Іван Андрійович за вбивство невинного підлітка був переведений на посаду директора управління ринків м. Станіслава.[3]
Площа його території становить 1293,6 км².
У вересні 1977 року з території Надвірнянського району були вилучені території, які належали до 2020 року Яремчанській міській раді.
Населення 113,6 тис. осіб, у тому числі міського — 41,5 тис. осіб. Щільність населення — 99 осіб/км².
Населення становить 115 135 (на 1 серпня 2013).
ЗМІ
З 1990 року функціонує друковане видання газета«Народна Воля» (засновники — Надвірнянська районна рада і трудовий колектив редакції газети).
Розважально-просвітницьке мовлення здійснює телерадіокомпанія «Надвірна» (засновники — Надвірнянські районна та міська ради)[8].
Районна газета безкоштовних оголошень "Вітрина Надвірної".
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Надвірнянського району було створено 65 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 77,23 % (проголосували 62 307 із 80 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 65,62 % (40 884 виборців); Юлія Тимошенко — 11,87 % (7 393 виборців), Олег Ляшко — 10,36 % (6 453 виборців), Анатолій Гриценко — 4,75 % (2 961 виборців), Олег Тягнибок — 3,38 % (2 108 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,00 %.[9]
Пам'ятки
На Надвірнянщині є 146 пам'яток різних епох — від часів кам'яної доби до пам'ятників, споруджених в наші дні. Є в районі і пам'ятки археології — від часів палеоліту до часів Київської Русі. В районі збереглись сліди могильників, відомих як Культура карпатських курганів, сліди стоянок і поселень кам'яної доби.