|
Пнів
Пнів — село Надвірнянського району Івано-Франківської області. Входить до Пасічнянської сільської громади. За площею та кількістю населення Пнів є одним із найбільших сіл району. РозташуванняСело, центр сільської Ради, розташоване вздовж шосе Надвірна — Бистриця, за 2 км від районного центру. З північного заходу село омиває річка Бистриця Надвірнянська. До складу сільради входять села Білозорина, Мозолівка. Через Пнів проходять газопроводи Битків — Надвірна, Битків — Чернівці, нафтопровід та високовольтна лінія.  Вперше згадується Пнів в історичних джерелах 1482 року. ТопонімікаНазва села пов'язана з тим, що поселення виникло на місці, де було вирубано ліс в результаті загарбання Галицької Русі в середині XIV століття, тобто на «пнях». Це місце отримало назву «Пнів'я». Польський король щедро роздавав ці землі шляхті. ІсторіяЗгадується 18 листопада 1454 року в книгах галицького суду[1]. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га), 1 лан орендував Іванко[2]. На початку XV ст. Пнів належав шляхтичеві Іванові з Цуцилова. Але пізніше з невідомих причин він продав половину свого маєтку в Пневі Павлу Куропатві. В другій половині XVI ст. тут збудовано Пнівський замок. Відомі напади селян на замок у 1621 та в 1648 pp., коли ним оволоділи повстанці Семена Височана. Руїни замку збереглися до наших днів. Із інформаційних джерел, що подають «історікі», знаємо, що "Пнівський замок, "…збудували в другій половині XVI доби дідичі волоського походження Куропатви, які ще в другій половині XIV ст. дістали ці землі за військову службу від намісника Галичини Владислава Опольського… Ці ж «історікі» вказують, що остаточної форми Пнівський замок набув у XVII сторіччі. Також зазначено, що Пнівська фортеця розміщена на пагорбі, «…який, певно, колись був правим берегом Чорної Бистриці (так називали в давнину Бистрицю Надвірнянську на відміну від Золотої, нині Солотвинської)». http://postup.brama.com/usual.php?what=21216. Для зручності мислення та вираховування в подальшому кількості років, нагадуємо, що до XIV століття відносяться 1300-1390 роки. Для оперативного переконання, можемо подивитись інформацію поміщену у «Вікіпедії», у якій вказано, що "Після смерті в 1370 році польського короля Казимира III Великого владу у Польщі зосередив у своїх руках угорський король Лайош I Великий (відоміший в історіографії, як Людвік I Угорський). Останній у 1372 році передав владу над Галичиною своєму наміснику — сілезькому князю Владиславу Опольському (обіймав посаду у 1372—1379 та 1385—1387 роках). Бачимо, що у XIV столітті дідичів волоського «походження» Куропатви, ще – не було. Звідки взялись ці Куропатви?
До XV століття відносяться 1400—1490 роки. Отже, Куропатва міг отримати Пнівські землі тільки в другій половині XV століття, тобто в той час коли, сілезького князя Владислава Опольського вже — не було. Перша датована згадка про Пнівський замок відноситься до 1482 року, тобто фортеця згадується в кінці XV століття. Але нас переконують, що Пнівський замок збудовано в другій половині XVI століття, а XVI століття — це 1500-1590 роки. То де ж логіка…? "…існує теза про те, що окремі споруди були побудовані в 90-х роках 15 століття)[3]. Про які споруди йдеться, і хто їх будував…? Слід сказати, що Пнівський замок, у ХІ столітті вже був збудований… 26.01.1945 під час перепису більшовики арештували 4 чоловіків і 6 жінок та вивезли 2 родини, зруйнували 6 господарств і хрест на символічній могилі героям України. Випадково застрілився лейтенант, оскільки під час зрубування хреста тримав автомат перевішеним через груди.[4] За даними облуправління МГБ у Надвірнянському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Пнів і Зелена.[5] Сучасність
Соціальна сфера
Село газифіковане, має часткове вуличне освітлення. На території села зареєстрована греко-католицька церква «Непорочного Зачаття Діви Марії», адміністратор храму — отець Микола Костик, сотрудник - о. Ярослав Онуфрак. Відомі люди
Див. такожПримітки
Література
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.JPG)
