У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем:
Білецька .
Неоніла Миколаївна Білецька ( 27 жовтня 1938 , м. Знам'янка , Кіровоградська обл. , СРСР ) — радянська і українська акторка театру, кіно та телебачення. Народна артистка УРСР (1978). Провідна акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (з 1979).
Життєпис
Народилась 27 жовтня 1938 року у Знам'янці . Представниця великої акторської династії Білецьких-Носсер (бабуся, батьки, сестра, діти, онуки та чоловік, що з ним відсвяткувала золоте весілля).
Уперше вийшла на сцену театру імені Марка Кропивницького в Кіровограді 7-річною дівчинкою з лялькою без руки і промовила свою найпершу акторську фразу: «У неї німець ручку відірвав»…[ 1]
У 1965 році закінчила ДІТМ (нині Російський університет театрального мистецтва ), курс Ольги Андровської . В театрі працює з 1957 року. Свій творчий шлях починала в Драматичному театрі імені Кірова в місті Жданов (нині Маріуполь ), потім була запрошена до Донецького українського музично-драматичного театру імені Артема .
У 1971 році стала Заслуженою артисткою УРСР [ 2] .
У 1978 році присвоєно звання Народної артистки УРСР .
З 1979 року працює в Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра .
У 2003 році — лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль» у номінації «Найкраще виконання жіночої ролі» за роль Місс Клакетт у виставі «Глядачі на виставу не допускаються!».
Чоловік — заслужений артист УРСР Володимир Бугайов (1933—2022). Онук — актор Павло Алдошин ( 1987)[ 3] .
Ролі в театрі
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Харитина Ігнатіївна — «Мені 30 років» Лариси Хоролець (1979)
Нуйкіна — «Ми, нижчепідписанії» Олександр Гельман (1980)
Бабуся — «Що трапилося, мосьє?» за п'єсою М. Фермо «Двері грюкають» (1981)
Віра Володимирівна — «Жарт диявола» М. Попович (1982)
Головний шеф — «Агент 00» Генріха Боровика (1984)
Гертруда — «Гамлет» Вільяма Шекспіра (1984)
Катерина Михайлівна — «Готель „Асторія“» Олександра Штейна (1985)
Лідія Андріївна — «Провінціалки» Ярослава Стельмаха (1986)
Мати – «Блондинка» Олександра Володіна (1987)
Михальова — «Спортивні сцени 1981 року» Едварда Радзинського (1987)
Елінор — «Лев взимку» Джеймса Голдмена (1988)
Дружина Терехова — «Сьогодні я стану жінкою» Афанасія Салинського (1990)
Кохана — «Полонений тобою» Андрія Амальріка (1991)
Інес — «Флоранс була шатенкою» за п'єсою Жана-Поля Сартра «За зачиненими дверима» (1991)
Турусіна — «Я вам потрібен, панове!» за п'єсою Олександра Островського «На кожного мудреця доволі глупоти» (1991)
Дролліада Каніфаснівна — «Без…кінечна подорож» В. Іванова (1994)
Вдова Марина — «Олеся» Марка Кропивницького (1994)
Фрау Смерть — «Майн Камфп, або Шкарпетки в кавоварці» Дьєрдя Таборі (1995)
Мод Фултон — «Білий джаз Кароліни Ешлі» Сомерсета Моема (1996)
Коковкіна — «Кручений біс» Федора Сологуба (1997)
Анна Дмитрівна — «Живий труп» Льва Толстого (1997)
Герцогиня Мальборо — «Європа може зачекати!» за п'єсою Ежена Скріба «Склянка води» (1998)
Захлебініна — «Довічний чоловік» Федора Достоєвського (1999)
Вронська — «Анна Кареніна» Льва Толстого (2000)
Майя — «Стародавня професія» П. Вогел (2001)
Місс Клакетт, вона ж Дотті Отлі — «Глядачі на виставу не допускаються!» за п'єсовю Майкла Фрейна «Театр» (2001)
Орина Пантелеймонівна — «Одруження» Миколи Гоголя (2002)
Азіза — «Море…Ніч…Свічки…» за п'єсою Йосефа Бар-Йосефа «Це велике море» (2003)
Пані Віллард, Місіс Сомс — «Наше містечко» Торнтона Вайлдера (2004)
Шарлотта — «Вишневий сад» Антона Чехова (2004)
Суддя — «Голубчики мої!..» за творами Федора Достоєвського і Олександра Володіна (2006)
Герцогиня Йоркська — «Річард III» Вільяма Шекспіра (2008)
Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»
Київський драматичний театр «Браво»
Фільмографія
Примітки
Посилання