Кондратовська Надія Дмитрівна

Кондратовська Надія Дмитрівна
Народилася16 липня 1951(1951-07-16) (73 роки)
Львів
Національністьукраїнка
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьакторка
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
ЧоловікБондаренко Олександр Вікторович
Дітисин Назар
Нагороди та премії
Народний артист України Народна артистка України (2018)

Наді́я Дми́трівна Кондрато́вська (нар. 16 липня 1951(19510716), Львів) — українська акторка театру та кіно, акторка Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки, народна артистка України[1] (2018), лауреатка трьох премій «Київська пектораль» (1993, 2009, 2014).

Життєпис

1968—1969 — навчання в Естрадно-цирковій студії при Львівському державному цирку.

1974 — закінчила Київський інститут театрального мистецтва (викладач О. Соломар­ський).

1969—1970; 1974—1978 — акторка Львівського українського драматичного театру ім. М. Зань­ковецької.

З 1978 — акторка Національного театру російської драми ім. Лесі Українки (нині Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки) м. Київ.

Ролі в театрі

  • Варка («Піднята цілина» за М. Шолоховим)
  • Діана («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо)
  • Дуняша («Ви­шневий сад» А. Чехова)
  • Женя («Тил» М. Зарудного)
  • Катерина («В степах України» О. Корнійчука)
  • Лаговська («Ка­­федра» В. Врублевської)
  • Мадемуазель Кап'юла («Запрошення до зам­ку» Ж. Ануя)
  • Олімпія («Блоха у вусі» Ж. Фейдо)
  • Пані Пантич («ОБЕЖ» Б. Нушича)
  • П'єра («Трохи ніжності» А. Ніколаї)
  • Сарацинка («Помста по-італійськи» Л. Піранделло)
  • Світлана («Головний екзамен» І. Шамякіна)
  • Сюзетта («Сімейна вечеря» М. Камолетті)
  • Фліпот («Генерали в спідницях» Ж. Ануя)

Роботи в кіно і на телебаченні

  • 1985 — «Спокута» (фільм-спектакль)
  • 2004 — «Російські ліки»
  • 2006 — «Повернення Мухтара-3»
  • 2007 — «Позаземний»
  • 2007 — «Люблю тебе до смерті»
  • 2008 — «Один проти всіх»
  • 2008 — «Карасі»
  • 2008 — «Тринадцять місяців»
  • 2010 — «Тільки кохання»
  • 2010 — «Мама напрокат»
  • 2010 — «Зозуля»
  • 2011 — «Ліки для бабусі»
  • 2011 — «Ластівчине гніздо»
  • 2011 — «Земля забуття»
  • 2020  — «Папаньки 2»

Нагороди й номінації

Рік Категорія Робота Результат
«Київська пектораль»
1993 Найкраще виконання жіночої ролі другого плану Запрошення до замку Перемога
2009 Найкраще виконання жіночої ролі першого / другого плану Леттіс і Лавідж Перемога[3]
2014 Найкраще виконання жіночої ролі Обещание на рассвете Перемога[4]

Примітки

  1. ↑ а б Указ Президента України від 1 грудня 2018 року № 404/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 27-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року». Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 9 травня 2019.
  2. ↑ Указ Президента України від 20 березня 2009 року № 175/2009 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
  3. ↑ «Київська пектораль»: труднощі росту. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  4. ↑ «Київська пектораль-2013»: премія у галузі культури і політики?. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.

Джерела