|
Volvo FL
Перше покоління (1985—2006)_2001.11.21.jpg)  З 1985 року випускаються низькорамні вантажівки для місцевих перевезень FL6, оснащені турбонаддувним двигунами Volvo D6A 5,48 л потужністю 171—250 к.с.[1] У 1985 році вантажівки серії Volvo FL отримали нагороду «Truck of the Year 1986» («Вантажівка 1986 року»). У 1986 році представлено FL4, з турбодизельним двигуном TD41 3,59 літри потужністю 112 к.с., що виготовлялось до 1989 року. З 1997 року випускається найменша розвізна вантажівка середнього класу Volvo FLC повною масою до 7,5 т, що базується на шасі Volvo FL6, але укомплектована новим 4-х циліндровим дизелем Volvo D4A з турбонаддувом (3989 см3, 135 к.с.), 5-ти ступінчастою синхронізованою коробкою передач, усіма дисковими гальмами і задньою пневматичною підвіскою[2]. Цей двигун відповідає найжорсткішим з точки зору екології вимогам у Швеції та інших країнах Західної Європи, а також у США. Volvo FLC збирають на заводі в бельгійському місті Гент, який є філією головного підприємства.[1] З 2000 року «легкі» варіанти серії FL6 пропонувалися з оновленим дизайном в економічніших і безпечніших виконаннях, що відповідають нормам Євро-3[2].
Двигуни
Важкі вантажівки Volvo FL7, FL10, FL12 .jpg) У 1983—84 роках представлені нові важкі вантажіки повною масою вантажопідйомності від 19 до 42 т Volvo FL7 (D7A 6598 см3) і Volvo FL10 (D10 9607 см3, 230—318 к.с.), які з 1985 р. стали обладнувати антиблокувальною системою в приводі гальм. З 1984 року автомобілі Volvo FL10 пропонувалися також з новою спальною кабіною «Євротроттер» (Eurotrotter) з підвищеним розташуванням даху і двоярусним розташуванням спальних місць. Верхня частина кабіни була зроблена суцільнометалевою або знімною пластмасовою у вигляді повітряного обтічника. У середині 90-х років автомобілі Volvo FL7/FS7 (4x2/6x2) пропонувалися з новим 7,0-літровим дизелем Volvo D7C (6725 см3, 230—285 к.с.), на Volvo FL10 використовувався модернізований 10,0-літровий двигун (9607 см3, 320—360 к.с.), а на Volvo FL12 — відповідно 12,0-літровий дизель (12130 см3, 380—420 к.с.). Ці машини пропонуються в найрізноманітніших виконаннях з різними видами трансмісій і підвісок, з різними колісними формулами і розмірами колісної бази, в тому числі для важких будівельних робіт (варіанти Volvo FL10H і Volvo FL12H). З 1998 року для заміни важкої серії FL почалося виготовлення нової гами FM повною масою 18—42 т.[2] Двигуни
Друге покоління (з 2006)     Нове сімейство Volvo FL з кабіною від Renault Midlum, представлене компанією в 2006 році. Випуск нових автомобілів збігся за часом з початком реалізації нової концепції продажів, що спрощує процедуру вибору покупцем конкретного варіанту і скорочує час доставки автомобіля. На основі сімейства FL розроблена гамма рекомендованих комплектацій автомобілів різного застосування: шасі з кузовами типу фургонів, самоскидів, пожежних машин, евакуаторів і т. п. Клієнт повідомляє дилера про особливості експлуатації машини, і дилер пропонує оптимальну, з точки зору компанії, комплектацію з рекомендованих варіантів. Базові рекомендовані версії включають три групи моделей з допустимою повною масою 12,0, 15,0 і 16,0 т. До першої належать шасі з кабіною під установку спеціалізованих кузовів, самоскид для роботи на будівництві в межах міста і спецавтомобіль для аварійноспасательних служб. Друга група включає версії 15-тонного шасі для сміттєзбиральної техніки. Третя група містить шасі з пневмопідвіскою, шасі з ресорної підвіскою, самоскид і важкий сміттєвоз. Концепція продажу передбачає також випуск і поставку клієнту в найстисліші терміни 12-тонної вантажівки FL CitiPro з кузовом фургон, обладнаної вантажопідйомним заднім бортом, виробництво якої організовано після вивчення великої кількості запитів на подібні автомобілі. Модель CitiPro поставляється з 240-сильним дизелем і 6-ступінчастою коробкою передач. Вантажівки серії FL випускають з трьома варіантами кабін: денний, подовженою підвищеної комфортабельності зі спальним місцем і 7-місцевою кабіною з двома рядами сидінь. З огляду на досить незручні умови експлуатації вантажівок у місті, на машини встановлюються відеокамери, що допомагають водієві при русі заднім ходом, вікна в задній стінці кузова і додаткові вікна в нижній частині дверей кабіни. На вибір пропонують три комплектації кабін: міську Distribution з електросклопідйомниками і центральним замком; Distribution+, привабливу для автоперевізників вантажів на середні відстані і включає установку клімат-контролю, підсвічування підніжки тощо, а також комплектацію Vocational, в яку, крім клімат-контролю, входять гумові килимки, електропідігрів дзеркал і яка найкраще підходить для автомобілів бригад технічного обслуговування і служб порятунку. На вантажівках сімейства FL 2006 року встановлюються нові 6-циліндрові дизелі D7Е виробництва Deutz потужністю 240 або 280 к.с. з максимальним обертовим моментом 920 і 1020 Нм відповідно, у широкому діапазоні оборотів, починаючи з частоти обертання коленвала 1200 об/хв. Висока тяга забезпечується прямо з обертів холостого ходу, що особливо важливо для міських вантажівок. Двигуни пропонуються як у виконанні Євро-4, так і Євро-3 (експортні варіанти). Вантажівки серії FL найчастіше оснащують 16- чи 9-ступінчастими механічними коробками передач. Автоматичну трансмісію застосовують у сміттєзбиральних модифікаціях, режим руху яких включає численні зупинки і старти. На вибір пропонується кілька типів задніх мостів, включаючи варіанти з колісними редукторами. Дискові гальма встановлюють на всіх колесах. Підвіски мостів автомобілів як з ресорними, так і з пневматичними пружними елементами. Пневматична підвіска дозволяє змінювати навантажувальну висоту залежно від висоти платформи пакгаузу. Ресорна підвіска більш довговічна, до того ж вона є більш дешевою альтернативою пневматиці[3]. Двигуни
Примітки Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Volvo FL
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
