Phosphatodraco mauritanicus
Фосфатодрако мавританікус (лат. Phosphatodraco mauritanicus — фосфатний мавританський дракон) — вимерлий рід птерозаврів-птеродактилоїдів аждархідів, що мешкав у верхній крейді, близько 66 мільйонів років тому (маастрихтський ярус), в частині басейну Улад Улад-Абдун, Гран-Дуї, поблизу Хурибги, центральне Марокко.[1] Історія вивченняВиявлений навесні-літом 2000 року у фосфатному басейні Улед Абдун, біля міста Хурибга в Марокко. Описаний у 2003 році палеонтологом Ксаб'є Переда Субербіола та співавторами. Загальні відомостіЖив у самому кінці пізньої крейди (маастріхт), перед крейдяним палеогеновим вимиранням, приблизно 66 млн років тому. Розмах крил — 5 (а в деяких джерелах — навіть до 6) метрів. Голотип складається з 5 шийних хребців та однієї не ідентифікованої кістки. Вважають, що шийні хребці — серія з 5-го (найдовший з довжиною 30 см) по 9-й. Відрізняються за нижніми шийними хребцями: ці хребці відносно довгі, і кожен становить понад 50 % довжини п'ятого шийного хребця, який є найдовшим у скелеті аждархідом. На нижніх шийних хребцях є також порівняно високий остистий відросток, який дорівнює висоті тіла хребця і зміщений назад. Хижак, який ловив видобуток на суші, хоча за однією з реконструкції вони полювали та на інших птерозаврів із Сіді-Дауї — Simurghia robusta і Barbaridactylus grandis. СистематикаФілогенетичний аналіз, здійснений палеонтологом Ніколасом Лонгрічем та його колегами у 2018 році показав, що фосфатодрако є сестринським таксоном Aralazhdarcho.
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia