M7 (танк)

Тип	середній танк Схема: відділення управління спереду, моторне ззаду
Історія виробництва
Виготовлена кількість	7
Характеристики
Довжина	5232 мм
Довжина ствола	37,5
Ширина	2845 мм
Висота	2362 мм
Обслуга	5
Калібр	75-мм M3
Підвищення	—8…+18
Приціл	M55, M4, M38
Броня	сталева гомогенна Лоб: верх: 38/50°, низ: 38/0° Борт: верх: 32/0…50°, низ: 32/0° Корма: верх: 25/0°, низ: 25/19° Дах: 19 Днище: 13—25 Башта: лоб: 51/23°, маска гармати: 64/0°, борт: 38/21—24°, корма: 38/11°, дах: 19
Головне озброєння	боєкомплект: 71
Другорядне озброєння	2 × 7,62-мм M1919A4, 1 × 7,62-мм M1919A5
Двигун	радіальний,9 - циліндровий,карбюраторний,повітряного охолодження 350
Питома потужність	13,0
Підвіска	блокується попарно, на вертикальних пружинах 421 тиск на ґрунт: 0,75
Дорожній просвіт	400
Швидкість	шосе: 48 км/год
Прохідність	підйом: 30 стінка: 0,6 рів: 2,0 брід: 0,9
M7 (танк) у Вікісховищі

M7 (англ. Medium Tank M7) — середній танк США часів Другої світової війни. Спочатку проектувався з 1941 року як легкий танк, заміна для застарілого M3 «Стюарт». Проект повинен був нести таке саме озброєння 75-мм гарматою як M4 Sherman, зберігаючи легку масу і маневреність M3 Stuart. Однак, під час розробки вага прототипу була більша ніж стандарт армії США та привела до перекласифікації його в середній танк в серпні 1942 року. Танк був запущений в передсерійне виробництво восени 1942 року, але випробування випущених машин показали, що по всіх параметрах, окрім швидкості і габаритів, вони поступаються танку M4 «Шерман». Це призвело до зупинки виробництва після випуску всього 7 екземплярів.

Бронювання М7 було значно менше броні ніж в M4 Sherman, що не компенсувалось більшою вогневою потужністю, і давало лише незначну перевагу в максимальній швидкості. З цих причин, а також тому, що М4 вже пройшов бойові випробування в повному обсязі, виробництво М7 було скасовано незабаром після завершення випробувань.

Виробництво

Пропоновані модифікації

• T7 — Зварний корпус, п'яти-швидкісна гідромеханічна коробка передач, підвіска на спіральних пружинах.
• T7E1 — Клепаний корпус, лита башта, гідродинамічна передача.
• T7E2 — Змінений корпус, двигун "Райт R-975", гідродинамічна передача, озброєння британською 57-мм гарматою Ordnance QF 6-pounder Mark III.
• T7E3 — Зварні корпус і башта, два дизельні двигуни Геркулес DRXBS, автоматична коробка передач.
• T7E4 — Зварні корпус і башта, два двигуни Cadillac.
• T7E5 — переозброєний 75-мм гарматою M3 T7E2. Стандартизований як M7 середній танк.

Випробування

Випробування показали, що маса танка, більше ніж передбачалося і може сягнути 28 до 29 тонн що було не прийнятно. Це призвело до зниження продуктивності і виробництво було зупинено до тих пір, поки можна було б виправити. Аналіз проблеми показав, що це було виправлено недоліки. Було виготовлено шість випробних, полегшених танків. Модифіковані машини були зараховані до M7E2s в деяких документах. Тестування показало, модифіковані танки мали поліпшену продуктивність, але тільки на низьких швидкостях, і за показниками поступались середньому танку M4A3. Окрім 6 модифікованих машин, ще 7 були прийняті як M7 середні в результаті чого загально було виготовлено до 13 танків. Таким чином, серійно було виготовлено лише 7 танків.[1]

Примітки

1. Hunnicutt, Richard P. (1992). Stuart: A History of the American Light Tank. Presidio Press. с. 199-212. ISBN 0891414622. Процитовано 29 жовтня 2014.

Посилання

• M7 на wwiivehicles.com

Джерела

• Zaloga (2003), p. 5. M24 Chaffee Light Tank 1943—1985 (New Vanguard). Osprey Publishing
• Hunnicutt, Richard P. (1992). Stuart: A History of the American Light Tank. Presidio Press. pp. 199–212