uk M18 Hellcat

М18 Hellcat
М18 Hellcat
	; M18 Hellcat на польових випробуваннях
Тип	Винищувач танків; Схема: Відділення керування попереду, моторне позаду
Походження	США
Історія використання
На озброєнні	1944–1957
Війни	Друга світова війна
Характеристики
Вага	17,7
Довжина	5283
Довжина ствола	52
Ширина	2870
Висота	2565
Обслуга	5
Калібр	76-мм нарізна М1А1
Підвищення	—10…+20
Броня	сталева, гомогенна; Лоб: 13/24-68°; Борт: 13/23°; Корма: 13/35°; Дах: 8; Днище: 5; Башта: лоб: 25/23°, борт: 13/20°, корма: 13/9°, дах: Відкрита рубка
Головне; озброєння	гармата; боєкомплект: 45
Другорядне; озброєння	1 × 12,7-мм M2HB
Двигун	радіальний, 9-циліндровий, повітряного охолодження; 400
Питома потужність	20,5
Підвіска	індивідуальна, торсіонна; тиск на ґрунт: 0,88
Дорожній просвіт	363
Паливо	бензин
Швидкість	шосе: 72
Прохідність	підйом: 35°; стінка: 0,9; рів: 1,8; брід: 1,2
	M18 Hellcat у Вікісховищі

76-мм самохідна гармата M18 «Хеллкет» (англ. 76 mm Gun Motor Carriage M18, Hellcat) — американська легка протитанкова самохідна артилерійська установка США часів Другої світової війни. На відміну від більшості САУ того часу, створена на спеціальному шасі, а не на базі танка. За час серійного виробництва з липня 1943 по жовтень 1944 року було випущено 2507 екземплярів.

Розробка американської компанії Buick, M18 «Хеллкет» була найшвидшою броньованою машиною союзників, іноді швидкість досягала 100 км/год. Улюбленою тактикою застосування даної артилерійської протитанкової системи був принцип «вдарив й тікай». У Другій світовій війні M18 активно використовувалася військами США в 1944—1945 роках в боях в Італії і Північно-Західній Європі. Після закінчення війни ця САУ незабаром була знята з озброєння в США, проте продавалася згодом в інші країни, в деяких з яких вона, за станом на 2007 рік, все ще залишалася на озброєнні.

Історія створення

Розробка винищувача танків M18 Hellcat почалася в 1942 році, під позначенням Т70. Перші зразки були готові в 1943.

САУ M18 Hellcat стала найшвидшою броньованою машиною цього класу часів Другої світової війни. Вона була помітно компактнішою, ніж М10, важила значно менше, мала вищу швидкість і була озброєна потужнішою гарматою.

Основним озброєнням M18 Hellcat була 76,2-мм гармата М1А1 або М1А2 з дуловим гальмом. Озброєння встановлювалося у башті (башта могла обертатись, що було нехарактерним для радянських та німецьких бронемашин цього класу) з відкритим дахом. Бронювання доходило максимум до 12,7 мм. Верх башти прикривався тільки тентом від негоди. Як додаткове озброєння монтувався 12,7-мм кулемет.

До 1945 року майже всі M18 Hellcat застосовувалися як штурмові машини.

За період з липня 1943 по жовтень 1944 року всього було побудовано 2507 САУ М18 Хеллкет. Деяка кількість цих машин була роззброєна. Вони використовувалися як тягачі, і отримали позначення М39. Крім того, на базі М18 був створений вогнеметний танк Т65, у якого була змінена верхня частина корпусу.