Lepidodactylus lugubris

? Lepidodactylus lugubris
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Плазуни (Reptilia) Ряд: Лускаті (Squamata) Підряд: Геконоподібні (Gekkota) Родина: Геконові (Gekkonidae) Рід: Lepidodactylus Вид: L. lugubris
Біноміальна назва
Lepidodactylus lugubris (Duméril & Bibron, 1836)
Синоніми
Platydactylus lugubris Amydosaurus lugubris Gecko lugubris Peripia lugubris
Посилання
Вікісховище: Lepidodactylus lugubris Віківиди: Lepidodactylus lugubris EOL: 8832483 ITIS: 174063 МСОП: 172593 NCBI: 47724

Lepidodactylus lugubris — вид геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae)[2]. Мешкає в Азії і Океанії. Часто утримується в неволі.

Опис

Lepidodactylus lugubris

Lepidodactylus lugubris — це невеликий гекон, довжина якого (без врахування хвоста) становить 4-4,4 см. Циліндричної форми хвіст довжиною сягає решти тіла, разом з ним довжина ящірки становить 8,5-10 см. Голова сплощена, трикутної форми. Очі жовті з вертикальною зіницею, без повік. Забарвлення L. lugubris переважно варіюється від світло-коричневого до темно-коричневого. Ці гекони здатні змінювати колір, тому одна й та сама особина може виглядати світлою або темною в різний час протягом дня. На спині у них є характерний темний зигзагоподібний візерунок. З боків голови, від вух до кінчика носа ідуть темні смуги. Пальці ніг мають два ряди червоних липких пластинок, які розширюються до переду. П'ятий палець має маленький кігтик[3].

Поширення і екологія

Lepidodactylus lugubris широко поширені в прибережних районах Індійського і Тихого океанів, зокрема на Маскаренських островах і Мальдівах, на Шрі-Ланці, в Індії, на Андаманських і Нікобарських островах, в М'янмі, Таїланді, Індокитаї, південному Китаї, на Малайському півострові і Тайвані, на островах південної Японії (Рюкю, Оґасавара), на Філіппінах, в Індонезії, на Новій Гвінеї, на островах архіпелагу Бісмарка і Соломонових островах, на острові Різдва, на північному сході Австралії (Квінсленд), на Фіджі і Новій Каледонії, в Самоа, на Гуамі і островах Товариства, у Піткерні. Крім того, вони були широко інтродуковані в Неотропіках, зокрема в Мексиці, Бразилії, Колумбії, на тихоокеанському узбережжі Центральної Америки, на Галапагоських і Сейшельських островах, на Гаваях, на острові Пасхи та у Новій Зелендії.

L. lugubris живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема у вологих рівнинних тропічних лісах, в прибережних і мангрових лісах та в кокосових гаях, а також часто зустрічаються в садах, на плантаціях і поблизу людських поселень. Вони ведуть нічний, деревний, спосіб життя, зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря. Живляться членистоногими, плодами, нектаром, пилком і соком рослин[4][5].

Популяція L. lugubris майже повністю складається з самиць, які розмножуються шляхом партеногенез. Хоча іноді зустрічаються самці цього виду, вони є дуже рідкісними і часто безплідними. Самиці відкладають по 1-2 яйця за раз і приклеюють їх до вертикальної поверхні під корою або в тріщинах серед скель[6].

Примітки

1. BirdLife International (2016). Lepidodactylus lugubris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 26 липня 2023
2. Lepidodactylus aignanus у Reptarium.cz Reptile Database
3. McKeown, Sean (1996). A field guide to reptiles and amphibians in the Hawaiian Islands. Los Osos, Calif., U.S.A.: Diamond Head Pub. ISBN 0-9650731-0-6. OCLC 35357345.
4. Gamble, Tony; Greenbaum, Eli; Jackman, Todd R.; Bauer, Aaron M. (1 серпня 2015). Into the light: diurnality has evolved multiple times in geckos. Biological Journal of the Linnean Society. 115 (4): 896—910. doi:10.1111/bij.12536. ISSN 0024-4066.
5. Mourning Gecko (Lepidodactylus lugubris) | Tropical Herping. www.tropicalherping.com. Процитовано 17 липня 2021.
6. Griffing, Aaron; Sanger, Thomas; Matamoros, Itzel; Nielsen, Stuart; Gamble, Tony (29 червня 2018). Protocols for Husbandry and Embryo Collection of a Parthenogenetic Gecko, Lepidodactylus lugubris (Squamata: Gekkonidae). Herpetological Review. 49: 230—235.

Посилання

• Boissinot, Stéphane; Ineich, Ivan; Thaler, Louis; Guillaume, Claude-P (1997). Hybrid Origin and Clonal Diversity in the Parthenogenetic Gecko, Lepidodactylus lugubris in French Polynesia. Journal of Herpetology. 31 (2): 295—298. doi:10.2307/1565401. JSTOR 1565401.
• Chazeau, Jean; Bauer, Aaron M (1991). Lepidodactylus lugubris [distribution in New Caledonia]. Herpetological Review. 22 (3): 103.
• Cuéllar, Orlando; Kluge, Arnold G (1972). Natural parthenogenesis in the gekkonid lizard Lepidodactylus lugubris. Journal of Genetics. 61 (1): 14—26. doi:10.1007/BF02984098. S2CID 41290668.
• Cuellar, Orlando (1984). Histocompatibility in Hawaiian and Polynesian populations of the parthenogenetic gecko Lepidodactylus lugubris. Evolution. 38 (1): 176—185. doi:10.1111/j.1558-5646.1984.tb00270.x. PMID 28556082. S2CID 6809269.
• Hanley, Kathryn A; Bolger, Douglas T; Case, Ted (1994). Comparative ecology of sexual and asexual gecko species (Lepidodactylus) in French Polynesia. Evolutionary Ecology. 8 (4): 435—454. doi:10.1007/BF01238194. S2CID 21626724.