|
Ikarus 255
Ikarus 256 — 11-метровий угорський автобус 200-го модельного ряду автобусів угорської фірми Ikarus, що серійно вироблявся з 1972 по 1984 роки. Перші автобуси з'явилися наприкінці 1972 року; цей автобус є наступником Ikarus 55 (дуже застаріла модель). У порівнянні з Ikarus 250 є коротшим та менш комфортабельним. З 1977 року вийшов наступник 255 моделі — Ikarus 256, значно зручніший і модернізований, з новим двигуном і навіть VCD-телевізором (перший з Ikarus'ів що мав таке нововведення); 256 модель стала з часом значно популярніша, 255 модель трималася на конвеєрі до 1984 року, коли виробництво цих моделей припинилося узагалі. Тим не менше, ці автобуси регулярно працюють на міжміських маршрутах і застосовуються як екскурсійні. Автобус випускався ще у модифікації Ikarus 255.70 (фотографія цього автобуса є у картці цієї моделі), зі здвоєними у одинарні комплектом фар на передку. Описання моделі Ikarus 255 загалом не дуже відрізняється від подібних до себе моделей. По цьому автобусу було спроектовано 256 модель Ikarus, яка мала рівно 11 метрів у довжину і у висоту 3.1 метра. Цей автобус має у довжина практично ті ж 11 метрів (якщо точно то 10.97); у висоту цей автобус має лише 2.89 метра, що не могло не сказатися на і без того не найкращому комфорті перевезення. Кузов автобуса вагонного компонування, тримальний, стиль дизайну автобуса лишився без змін — кузов залишився цілком квадратним. Передок автобуса має менший бампер, аніж 250 і 256 модель, він зварний і прикріплений до кузова. У нього вмонтовані протитуманні фари жовтого кольору. Радіатор автобуса неприкритий, на нього прибита емблема Ikarus з номером моделі. Світлотехніка автобуса на передку представлена чотирма або шістьма фарами. 255 модель, як міські автобуси Ikarus 260 i Ikarus 280 здебільшого має по одній підсвітній фарі з кожного боку, фари можуть бути округлими або квадратними (див. фотографію); у квадратні можуть бути об'єднані дві. Вітрове скло автобуса розділено надвоє, склоочисники переміщаються важільно. Боковини автобуса складаються з одного суцільнотягненого листа цинку, покритого пластиком (верхня частини обшивки); нижня частина складається зі зварених оцинкованих листів. У автобуса є кілька відкидних секцій, у яких може триматися багаж і обладнання для миття автобуса, охолодження двигуна тощо. Попри те, що автобус не найвдалішою моделлю Ikarus'a і ця модель має невисоку ціну та великих строк служби кузова та ходової частини. Ikarus 255 зазвичай у СРСР фарбувалися у червоно-білий колір (червоними були дах і верхня частина боковин, задок і передок; білими була нижня частина кузова і бампер). Також зустрічаються зелено-білі і майже повністю червоні автобуси, з невеликою білою смужкою усередині кузова. Одною з відмінних рис вітрового скла стало те, що вікно стало більшим у висоту. Бокові дзеркала лишилися невеликого розміру. Дверей усього дві штуки, автоматичними є лише передні, вони відкриваються дистанційно з кабіни водія паралельно до кузова. Задні ж двері — механічні (як і у моделі Ikarus 250, у 256 моделі ця проблема вже усунута) і відкриваються, як звичайні механічні двері, самі ж зачинені легко і відкриваються за допомогою ручки. Задня панель цього автобуса така ж, як і у 250 і 256 моделі, окрім меншого бампера і наявності заднього вітрового скла. «Підлога» автобуса досить висока, а саме тому дуже незручна для пасажирів що входять до задньої частини салону (висота підлоги збільшується спереду до заду). Настил підлоги автобуса — з низькоякісного лінолеуму, який швидко забруднюється і швидко псується, хоча іноді фірма (якій належить автобус) або водії розстеляють килим на усю довжину салону. Висота стелі автобуса помітно зменшилася (загальна 290 сантиметрів), а висота у салоні зменшилася до 200 сантиметрів, і стала ще більш «приземленою». Крісла автобуса теж комфортом не відзначаються, вони розташовані на невеликих помостах. Крісла суміжного типу і не можуть розсуватися, до того ж на їхніх спинках крісел відсутні міністолики, а відстань між рядами дуже невелика. Ця проблема була частково вирішена за допомогою встановлення панелі над кріслами, на якій можна тримати сумки. Усього у автобуса 10 рядів місцями 1—45; на самому заді наявні 5 крісел, що є дуже зручними для пасажирів з дітьми (зазвичай у туристичних путівках на останній ряд не набирають 5 людей). Причиною невеликої відстані між рядами є відсутність ряду навпроти задніх дверей. У автобуса вікна не затоновані, проблема з завісками, що погано захищають від сонця вирішена не до кінця, оскільки на 255 моделі часто встановлювалися деталі Ikarus 250. Кабіна водія 255-моделі залишилася така ж, як у 250: кабіна відкритого типу з склом обзору салону. Панель приладів стала цілком прямою; показникові прилади розташовані зліва-направо так: тахометр, спідометр (класичний Ікарусівський на 120 км/год), показник кількості палива, годинник, оливометр та інші допоміжні. Пряма приладова панель змогла умістити у себе усі потрібні прилади, більшість клавіш розташовані прямо під кермом, що додає водієві незручності (хоча на деякі моделі додатково встановлюються додаткові панелі з ухилом у правий бік). Радіо знаходиться з правого боку. Водій має окремі двері входу/виходу. Коробка передач представлена жорстким 6-стпуінчастим важелем. Кермо розташовується з легким ухилом вліво, педаль гальма великого розміру; акселератора — малого. Вентиляція у салоні відбувається через зсувні кватирки на вікнах і обдувні люки примусового обдуву; кондиціонування у кабіні здійснюється через зсувну кватирку. Характеристика автобуса255 модель Ikarus не відзначилася ані особливим комфортом, ані новими деталями у порівнянні з подібними 250 і 256 моделями. До переваг автобуса належить величезний строк експлуатації кузова і надійна ходова частина (бо підвіска ресорна, а не пневматична або пневмоважільна), автобуси випуску кінця 1970-х років іще досі обслуговують міжміські маршрути. Інше перевага автобуса є розширений багажний відсік і великі відсіки для тримання різноманітного обладнання. Автобус загалом не надто відстає за швидкісними показниками від сучасних автобусів і здатен розвинути швидкість понад 100 км/год. Недоліків конструкції автобуса набагато більше, аніж переваг. Висота кузова зменшилася на 20 сантиметрів порівняно з 250 і 256 моделями, що відчутно зменшувало комфорт перевезення. Настил підлоги автобуса здебільшого обклеєний низькоякісним лінолеумом чи гофром, що швидко забруднюється. Крісла автобуса з встановленими підлокітниками, які не відкидаються і зафіксовані у верхній позиції, що додає пасажирам неприємності. Також недоліком планування є невелика відстань між рядами і те, що крісла майже не відкидаються. Задні двері механічні, тому пасажири відкривають їх власноручно. Вікна залишаються нетонованими, а завіски у основному червоного кольору, що погано захищають від сонця. У автобуса вкрай погана шумоізоляція салону і дуже гучний двигун що особливо гучно «реве» при малій швидкості руху, коли автобус розганяється то шум від коробки передач і переведення швидкості стає ще чутнішим. У автобуса немає жодного з теперішніх «обов'язкових» у автобусах туалету, кавоварки, чайника, VCD та тонованих склопакетів. Керування автобусом теж не має особливого комфорту; хоча кермо легко слухається, воно встановлене не по центру, а з невеликим зсувом уліво. Панель приладів цільна, і більшість потрібних клавіш розміщена прямо під кермовим колесом, додаючи незручностей водієві. Саме через ці недоліки автобуси Ikarus-255 майже не допускалися для туристичних перевезень, хоча у задумі автобус міг стати туристичним, оскільки у нього наявні багажні відсіки. Технічні дані
Див. такожПосилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
