|
Ikarus 250
Ikarus 250 — високопідлоговий міжміський 12-метровий угорський автобус, що вироблявся з 1970 по 1999 рік. За 29-річний час виробництва було випущено близько 130 тисяч таких моделей, дещо видозмінених з модифікацією Ikarus 250-…, перший зразок автобуса виготовлено у 1967 році[1]. Попри те, що автобуси значно застаріли та не відповідають переважній більшості вимог сучасним «лайнерам», вони дуже часто використовуються на міжміських маршрутах та перебувають у доброму технічному стані через просту конструкцію вагонного кузова, що вперше застосована на автобусах Setra S8 1951 року. Загальний опис моделі КузовБудова кузова автобуса Ікарус 250 хоч не є надто звичною для сучасних автобусів, проте була широко популярна на час початку виробництва таких автобусів — зовнішній каркас автобуса вагонного компонування, і лише передок непрямий і похилий. Обшивка автобуса складається зі сталі та забезпечує мінімальну деформацію кузова — обшивка настільки тривка, що не деформується і через 30 років експлуатації. Проста форма кузова та нескладна технічна будова даної моделі і є причиною відмінного стану автобусів, що від'їздили понад 30 років. На передку автобуса розміщено 2—4 фари (у деяких модифікаціях Ікаруса 250-го розміщено 2 передні фари високої потужності), або ж 4 фари середньої потужності.  По боках автобуса розташовано багажні відсіки для вантажу та поклажі пасажирів, об'єм одного з двох відсіку становить 5.3 м³ (разом — 10.6 м³). Ці відсіки відчиняються або руками за спеціальну витяжну ручку, або кнопкою на панелі приладів. По боках автобуса розташовано по 6 габаритних вогнів та 6 задніх фар (як у автобусів з того часу, коли Ікаруси 250-ті почали вироблятися). На передку розташовано бампер, що приварений до кузова, і буксирувальний пристрій у разі несправності автобуса. Вікна автобуса невеликого розміру, 2 склоочисники важільні, є функція миття скла, проте вона встановлюється за замовленням. ДвигунДвигун «RABA» (горизонтальний, 6-циліндровий, робочий об'єм 10,35-10,7 л, потужність 192—250 к.с.) розташовано ззаду на правому боці автобуса. Ресурс до капремонту досить великий. Має слабкий глушник та дуже шумний, що є великим недоліком даної моделі. ДверіМає 2 двері — передні, з електропневмоприводом, відчиняються та зачиняються за допомогою кнопки на панелі приладів та розсуваються за типом усіх туристичних автобусів — важелем відкривають простір та заходять за передній вхід. Задні двері знаходяться з самого заду автобуса перед самим останнім рядком сидінь та відчиняються рукам натиском важеля. СалонСалон автобуса Ікарус-250 хоч і далекий від сучасних автобусів, проте особливих вад не має; у салоні розташовано 43—57 парних крісел з високою спинкою, проте відстань між кріслами невелика — близько 65 сантиметрів між сидіннями; на них встановлено дерев'яні підлокітники, крісла жорсткі та порівняно незручні. У салоні встановлено плафонову підсвітку з 8 ламп, замість люка примусового обдуву зроблено 3 люки, що працюють як кондиціонери. Опалення проведене по панелях, що унизу сидінь. З самого заду розташовано 5 крісел та у тій частині салону найбільш шумно та спекотно через близькість до потужного дизельного двигуна. Крісла також можуть слабо відкидатися за допомогою кнопки на підлокітниках, приблизно на 100—110 °. Місце водія зроблене за схожим стилем, як і крісло, на панелі приладів багато важелів та кнопок і 5 стрілкових приладів: спідометр з одометром (доволі простий, максимальна позначка — 120 км/год, таку швидкість автобус розвинути може), тахометр (2.8 тисяч оборотів за секунду) та кілька допоміжних приладів (вольтметр, бензинометр), які додатковим світлом не освічуються. Кермова система ZF S6-90U; є 6 передач що переключаються приблизно так: 1 — 0—20 км/год; 2 — 20—40 км/год 3 — 45—68 км/год; 4 — 70—90 км/год і 5 — 90—120 км/год; 6 передача («R») — заднього ходу до швидкості 26 км/год. Тахометр розміщено на лівій частині панелі. Дверей спеціально для водія немає, тому перегородки, як і самої кабіни немає. Біля водія розміщено запасне відкидне місце для екскурсовода чи другого водія, у випадку роботи на екскурсіях до обладнання автобуса можне додатися мікрофон та навіть інтерактивна дошка. DVD-телевізорів у автобусі немає, хоча вони можуть встановлюватися. Вікна несуцільні; їх відокремлено спеціальною гумовою рамкою на 5 великих з кожної сторони, вікна зазвичай нетоновані, хоча можуть клеїтися за замовленням. Завіски від сонця часто є червоними, що погано захищає від сонця. Зручності та проблеми конструкціїЧерез застарілість автобус часто не дотягує до рівня сучасних туристичних лайнерів, не у останню чергу через особливості конструкції автобусів 1970-х років, що мало придатні до переобладнання згідно сучасних вимог до туристичних лайнерів. Перша та найсерйозніша вада даної машини — це дуже шумний дизельний двигун «Raba-MAN D2156HM6U»[2], більш як 100 децибел назовні, у салоні шум двигуна чутний слабше, проте не набагато (40—70 децибел залежно від місця в салоні). Найбільше автобус шумить під час початкового прискорення 10—20 км/год на першій передачі. Іншою вадою конструкції стало формування та розміщення крісел, що мало відкидаються, а також мала відстань від ряду до ряду. Через відстань у 60—70 сантиметрів, неможливо встановити додаткові зручності сучасних автобусів, наприклад відкидний міні-столик. Проте через цей недолік середня пасажиромісткість зросла до 51 пасажира. Немає у автобуса також тонованих вікон та індивідуального обдуву, що існує у більшості туристичних лайнерів. Завіски зазвичай червоного кольору, що слабо захищають від сонця. Іще одним недоліком залишаються величезні витрати палива, 26—40 літрів дизпалива на 100 кілометрів при швидкості 50—60 км/год. Також недоліком є стандартизована підставка для ніг. Одним з недоліків конструкції є ручні задні двері та їхнє розташування. Попри численні недоліки, автобус має ряд переваг — у салоні є три повітряні люки для обдуву, що забезпечують потужну вентиляцію автобуса. У салон ведуть лише три невисокі сходинки, що є зручним для людей похилого віку. Підвіска пневматична, що забезпечує м'якість перевезення бездоріжжям та вибоїнами. Технічні характеристики
Модифікації Ikarus 250 Через успіх у використанні, автобус Ікарус-250й мав декілька модифікацій з невеликимм відмінностями кузова, двигуна чи облицювання:
Цікаві факти про модель
Див. такожПримітки Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ikarus 250
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.JPG)
Portal di Ensiklopedia Dunia
