Ікарус 280
Ikarus 280 — відомий 16-метровий зчленований угорський автобус для виключно міських перевезень, що збирався у Будапешті, Угорщина, у 1973—2002[1]. роках у великій кількості екземплярів та поставлявся у ледь не половину країн світу. Має «коротку» версію під назвою «Ikarus 260», часто обрізався під нього. За час його виробництва було випущено близько 60 модифікацій даного автобуса. МодельСтворення і поставкиПроект створення Ikarus 280 почався у 1973 році, після вдалого освоєння Радянським Союзом автобуса Ikarus 260 -- «короткої» версії зчленованого 280-го. На відміну від 260-го, 280 модель почала одразу експортуватися. У СРСР з'явилася літом 1973, а у кінці того ж року прибула і в Україну. Експорт автобусів продовжувався ще два десятки років, автобуси постачались і в Прибалтику, і на Балкани, і навіть до Ірану та Тунісу, понині використовуються у Туреччині. З 1980-х, кабіну водія почали встановлювати окремо від салону за допомогою перегородки. Ikarus 280 прибували до СРСР великими партіями до 1991 року, до розпаду Радянського союзу. Навіть попри загальні зручності автобуса, вони залишалися занадто незручними через свою довжину у багатьох містах СНД. З кінця 1980-х Ikarus 280 були модифіковані на СВАРЗі, де проходили ремонт, також отримували назву СВАРЗ-Ikarus 280. У 1995—1998 році на Ярославльському моторному заводі та на Сокольницькому вагоноремонтному проводили обрубання Ikarus 280 — їм відрізали причеп з гармошкою і заліплювали задній міст або мостом з причепом або забивали залізними листами. Ці автобуси автоматично перетворюватися у 260 моделі або ставали технічними. Автобус загалом став відомий не у останню чергу через свій зчеплювальний вузол-гармошку, тому його так і називали «гармошка», «автобус-гармошка» чи «гармошковий»; такі або схожі назви-прізвиська також отримують і сучасні зчленовані автобуси або тролейбуси. Нині ці автобуси масово не використовуються у СНД, за винятком Угорщини, де ці автобуси досі залишаються популярними. Технічний описЗазвичай, їх фарбували (в Угорщині, на заводі Ikarus) у яскраво-жовтий, або у синій кольори - це найхарактерніші кольори автобусів цих моделей. Дуже часто до стандартного пофарбування додаються смужки на боках білого кольору. Також трапляються автобуси червоного (дуже зрідка) і зелено-білого кольорів. Рекламу на них практично не клеять. Ikarus 280 за габаритами нічим не поступається сучаснішим автобусам — його довжина 16.5 м, у ширину 2.5 м і у висоту 3.2 м. Зазвичай, автобус оббитий залізом або цинком і покритий пластиком та склопластиком поверх металу. Передня панель (передок) автобуса уніфікована з міськими Ikarus: лобове скло невелике, склоочисники важільні, радіатор з свічами запалу міститься під оббивкою передка. Фари одинарні, також додатковою опцією є протитуманні фари. Бампер великого розміру, зварний, кріплений шурупами поверх кузова, на ньому розташовується номер автобуса. Кузов дволанкового типу (зчленований), за тягач узято автобус Ikarus 260, його коротка версія. Боки автобуса оснащені потужними габаритними вогнями, іноді над кабіною розміщуються три мигалки, що позначують автобус як автопоїзд. Задок автобуса має невелике заднє скло та чотири задні фари. Модлінг (бокові острішки) у цього автобуса зазвичай відсутні. Ikarus 280 відзначається підвищеною комфортністю перевезення і пасажиромісткістю. Вдалий експеримент зі зняття декількох крісел у моделі Ikarus 260 дозволив збільшити пасажиромісткість до 102 чоловік. У цьому випадку пасажиромісткість 280 моделі становить 170 чоловік, з яких 37 сидячих місць і 132 стоячих. Крісла м'які, роздільного типу, замшеві або шкіряні, хоча на замовлення може встановлюватися антивандальне покриття. Крісла розташовані попарно праворуч і одинарні ліворуч (причеп та більша частина тягача). Гармошка гофрована, двоскладна та з безпечним вузлом зчленування, завдяки якому можна переходити з секції у секцію. Ближче до кабіни водія крісла розташовані дещо інакше: 5 місць (3—8 по розрахунку від кабіни) зсунуті у праву сторону, місця справа залишаються парними. Поручні або металічні з залізної труби, або пластикові у новіших варіантах автобуса. Збірні майданчики зроблені методом зняття крісел у причепі і у задній частині тягача. Підсвітка автобуса плафонова, розташовується на стелі та біля дверей. Дверей 4, двійчастих, відкриваються поворото-зсувними пневмоприводом, який регулюється з кабіни водія. Кабіна водія відокремлена перегородкою від салону, передня частина передніх дверей відведена для водія. Крісло водія м'яке і комфортне, регулюється у висоту і глибину. Дошка приладів зроблена у стилі торпедо. Базові кнопки (як привід відкриття/закриття дверей) розташовані на правій панелі. Важіль коробки передач розташований дещо незручно, він моделі ASH або від ZF, коробка передач розрахована на 6 «швидкостей». Кермо RABA з гідропідсилювачем, що полегшує його обертання. Стрілкові прилади розміщені прямо під кермом. Тахометр, бензинометр, розігрів двигуна, маслометр та інші прилади об'єднані у один великий покажчик з різними відділеннями для показників. Спідометр великого розміру, типовий для Ikarus, остання на ньому позначка «120 км/год», хоч такої швидкості автобус не набирає. Додаткові кнопки розміщені зліва від водія. Ручних дверей для виходу з лівого боку немає. Обладнання може замінюватися на новіше при потребі чи поломці. Характеристика моделіПереваги Ikarus 280:
Недоліки Ikarus 280:
Конструктивні рішення:
Додаткові опції:
МодифікаціїЗа час виробництво було зроблено близько 70 модифікації цього автобуса. Базові:
Технічні характеристикиЗагальні характеристики моделі
Кузов і габарити
Салон і кабіна водія
Двигун і коробка передач
Ходові характеристики
Фотографії автобусів Ikarus 280
Ikarus 280TНа базі зчленованої моделі 280 з 1975 по 1989 роки випускалися невеликими партіями тролейбуси під позначенням 280Т. Тролейбуси мали електрообладнання різних виробників, в тому числі і радянських електрообладнання тролейбусного заводу ЗіУ (Заводу імені Урицького), але частіше застосовувалося угорське Ganz. Ikarus 280 у фільмах
Примітки
Див. такожПосилання
|