Daiei
Дає́й (кюдзітай: 大映映画株式會社 сідзітай: 大映映画株式会社 Daiei eiga кабусікі-ґайся, англ. Daiei Film Co. Ltd.,) — японська кіностудія. Заснована у 1942 році, була однією з провідних студій в роки повоєнної «Золотої ери» японського кіно, випускаючи не тільки художні шедеври, такі як «Рашьомон» Акіри Куросави та «Повість сумного місяця після дощу» Кендзі Мідзогуті, а й такі популярні серії фільмів, як «Ґамера», «Даймадзін», «Дзатоіті» та «Yokai Monsters». У 1971 році оголосила про банкрутство і була придбана компанією Kadokawa Pictures[en]. Перші рокиПоява Daiei стала результатом зусиль японської влади щодо реорганізації кіноіндустрії під час Другої світової війни з метою раціонального використання ресурсів та збільшення контролю над засобами інформації. Проти державного плану поєднати всі кіностудії, яких налічувалося на той час 10 активних, у дві компанії, виступив Масаїті Нагата[en], виконавчий директор Shinkō Kinema, який наполегливо зажадав альтернативного плану створення трьох студій[1]. Його пропозиція була прийнята і компанії Shinkō Kinema, Daito Eiga та виробнича частина Nikkatsu (кінотеатри Nikkatsu не брали участі в злитті) у 1942 році були об'єднані, сформувавши Dai Nippon Eiga Seisaku Kabushiki Kaisha, або скорочено Daiei[1]. Письменник Кан Кікучі був першим президентом новоствореної компанії, а Нагата продовжував працювати як виконавчий директор. Студії Daiei були розташовані в Тьофу (Токіо) та в Узумасі в Кіото. Золота ераУ 1947 році Масаїті Нагата став президентом Daiei, і, за винятком короткого періоду, коли він був підданий чистці окупаційною владою, залишався на цій посаді до 1971 року.[2] За його правління компанія випустила «Рашьомон» Акіри Куросави (1950), який увійшов до програми Венеційського кінофестивалю, де виграв головний приз, ставши першим японським фільмом, який отримав міжнародну кінонагороду.[3] Також Daiei випустила у 1953 році стрічку Тейноске Кінугаси «Брама пекла» — перший японський кольоровий фільм, який був показаний за кордоном та здобув премію «Оскар» як найкращий фільм іноземною мовою[4], та «Золоту пальмову гілку» Каннського міжнародного кінофестивалю.[5] Компанія також випустила такі відомі фільми Кендзі Мідзогуті, як «Казки туманного місяця після дощу» (1953), «Управитель Сансьо» (1954) та, у 1960 році, стрічку «Заповідь жінки», яка брала участь в 10-му Берлінському міжнародному кінофестивалі[6]. У царині комерційного кіно Daiei відома також як виробник таких популярних серій фільмів, як «Дзатоіті» за участі зірки японського кіно Сінтаро Кацу, дзідайгекі-серії «Сонні очі смерті» за участю Райдзо Ітікави, фільмів про Гамеру та ін. У період розквіту Daiei там працювали такі талановиті кінематографісти, як актори Райдзо Ітікава, Сінтаро Кацу, Кадзуо Хасегава, Фудзіко Ямамото, Мачіко Кьо та Аяко Вакао; режисери Кон Ітікава, Ясудзу Масумура, Кендзі Місумі; оператор Кадзуо Міягава. Як і деякі інші кіностудії, в 1950-х роках Daiei мала власну професійну бейсбольну команду Daiei Stars, яка пізніше стала Daiei Unions. Ці команди зрештою стали Chiba Lotte Marines[en]. Банкрутство та подальша доляСтраждаючи від марнотратства Нагати та різкого зниження відвідуваності кінотеатрів, Daiei намагався вижити, об'єднавшись з Nikkatsu, але врешті-решт у грудні 1971 року оголосила про своє банкрутство. Проте членам профспілки вдалося залучити Ясуйоші Токуму, президента видавництва Tokuma Shoten, щоб відновити компанію в 1974 році[1]. Компанія продовжувала працювати як виробник, продукуючи лише невелику кількість фільмів, деякі з яких були комерційно успішними. Після смерті Ясуйоші Токуми, Daiei Film Co. було продано видавничій компанії Kadokawa Shoten. У листопаді 2002 року голова Майхіко Кадокава оголосив, що Daiei Film Co. буде об'єднана з власною кіновиробничою компанією Kadokawa Pictures, в результаті чого була сформована Kadokawa-Daiei Film Co. Ltd.[7] Див. такожПримітки
Посилання |