«100 найвизначніших британців» (англ.100 Greatest Britons) — британська теле- і радіопрограма, яка вийшла в 2002 році на телеканалі та радіостанції «Бі-бі-сі», присвячена вибору ста найвизначніших особистостей в історії Великої Британії. У рамках програми проводилося спеціальне голосування серед мешканців Великої Британії, щоб вибрати сто найвідоміших британців і після дебатів вибрати найвидатнішого представника королівства. Цикл передач включав програми, присвячені конкретним персонам, які ввійшли в першу десятку списку найвидатніших британців, з глядачами, які мали додаткові можливості для голосування після кожної програми. Після опитування відбулися дебати, згідно з якими і був складений підсумковий рейтинг британців.
До підсумкової першої десятки рейтингу не потрапив жоден британець, який був живим на момент проведення опитування. Найвище місце серед тоді живих людей посіла Маргарет Тетчер, яку помістили на 16 сходинку. Найвизначнішим британцем визнали сера Вінстона Черчилля, прем'єр-міністра Великої Британії від 1940 до 1945 і від 1951 до 1955 року. Верхні 19 рядків посіли люди англійського походження (хоча сер Ернест Шеклтон і Артур Веллслі, перший герцог Веллінгтон, обидва народилися в англо-ірландських сім'ях на території, яка нині належить до Ірландської Республіки). Шотландським кандидатом з найвищим рейтингом став Александер Флемінг, який посів 20-е місце; серед валлійців найвище піднявся Овайн Гліндур, досягнувши 23 рядка. Діяльність шістдесяти британців, які опинилися в списку, припала на XX століття. Рінго Старр став єдиним учасником The Beatles, який не потрапив до списку.
Цікаво, що до підсумкового списку ста британців потрапили наступні особи: Гай Фокс, страчений за спробу підірвати парламент Англії; Олівер Кромвель, який створив республіканську Англію; король Річард III, підозрюваний у вбивстві своїх племінників; Джеймс Конноллі, ірландський націоналіст і соціаліст, якого стратили за наказом корони 1916 року, а в рейтингу посів 64-е місце; творець популярного ситкому Some Mothers Do 'Ave' Em Майкл Кровфорд. Також до списку увійшли деякі відомі небританські персони, у тому числі двоє ірландських підданих, музиканти-філантропи Боно і Боб Гелдоф. Крім того, багато кандидатів представляли епохи, коли ще не існував культ британськості[en].
Підсумковий рейтинг
Через особливості опитування, створеного з метою вибрати і оцінити найвидатніших британців, результати не претендують на об'єктивність. Люди, які відмічені символом (*), також з'явилися в списку «100 найгірших британців», який склав телеканал Channel 4.
Королева Єлизавета II (* 10) (1926-2022), монарх, королева і голова держави Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та 15-ти країн Співдружності націй (правила 1952—2022).
Еньюрін Бівен (1897—1960), політик-лейборист валлійського походження, один з лідерів лівого крила лейбористів, творець Національної системи охорони здоров'я Великої Британії.
Флоренс Найтінгейл (1820—1910), англійська медсестра, соціальна реформаторка, феміністка, статистик, засновниця сучасного медсестринства.
Томас Едвард Лоуренс (Лоуренс Аравійський) (1888—1935), британський офіцер і письменник, який зіграв велику роль у Великому арабською повстанні 1916—1918 років.
Роберт Фолкон Скотт (1868—1912), один з першовідкривачів Південного полюса в 1912 році.
Сер Волтер Релі (1552—1618), англійський придворний, державний діяч, авантюрист і поет.
Король Едуард I (1239—1307), монарх (правив 1272—1307).
Сер Барнс Волліс (1887—1979), англійський науковець, інженер і винахідник. Здобув популярність як творець спеціалізованих авіаційних бомб — стрибучої бомби.
Мері Стоупс (1880—1958), британська феміністка, письменниця та палеоботанік, піонерка ідеї контрацепції.
Програма «100 найгірших британців» з'явилася на телеканалі Channel 4 як відповідь на шоу «100 найвизначніших британців». Внаслідок сильно поляризованих думок про роботу, життя або спадщину деякі особистості потрапили потрапили до обох списків — зокрема, це стосується Маргарет Тетчер, Тоні Блера і нині чинного монарха, Єлизавети II. Channel 4 відмовився приймати голоси за мертвих кандидатів, оскільки це шоу мало значно менш серйозний характер і вів його комік Джиммі Карр.
↑ у BBC запитали, чи йдеться про актора Річарда Бартона чи про дослідника Африки Річарда Бартона. Прес-реліз «Бі-бі-сі» прояснив, що вони мають на увазі Бертона-актора.