Ян Фігель

Ян Фігель Ján Figeľ
словац. Ján Figeľ
Ян Фігель Ján Figeľ
Заступник голови парламенту Словацької Республіки
Нині на посаді
На посаді з	4 квітня 2012
Президент	Іван Гашпарович
Міністр транспорту, будівництва та регіонального розвитку Словацької Республіки
9 липня 2010 — 4 квітня 2012
Президент	Іван Гашпарович
Попередник	Любомір Важни
Наступник	Ян Почятек
Єврокомісар з питань освіти, навчання, культури та молоді
1 січня 2007 — 1 жовтня 2009
Попередник	він сам (освіта, навчання, культура та багатомовність)
Наступник	Марош Шефчович
Єврокомісар з питань освіти, навчання, культури та багатомовності
22 листопада 2004 — 1 січня 2007
Попередник	Вів'єн Редінг Даля Грибаускайте (освіта та культура)
Наступник	він сам (освіта, навчання, культура та молоді) Леонард Орбан (багатомовність)
Єврокомісар з питань підприємництва та інформаційного суспільства
1 травня 2004 — 22 листопада 2004
Попередник	Ерккі Ліїканен
Наступник	Гюнтер Ферхойген (підприємництво і промисловість) Вів'єн Редінг (інформаційне суспільство та ЗМІ)
Народився	20 січня 1960(1960-01-20) (64 роки) с. Чаклов, Чехословаччина
Відомий як	політик
Громадянство	Словаччина
Alma mater	Технічний університет у Кошицях
Політична партія	Християнсько-демократичний рух
У шлюбі з	Марія Фігель
Діти	четверо
Нагороди	Artis Bohemiae Amicis^d (26 жовтня 2009)
ec.europa.eu/commission_barroso/figel/index_en.htm
Медіафайли у Вікісховищі

Ян Фігель (словац. Ján Figeľ; нар. 20 січня 1960 р., с. Чаклов, Вранов-над-Топльоу, Пряшівський край, Словаччина) — словацький політичний діяч, колишній Європейський комісар з питань освіти, культури, багатомовності та молоді.[1] Його зона відповідальності також охоплювала спорт, молодь, і взаємини з громадянським суспільством.

Життєпис

Народився в селі Чаклов на Пряшівщині. Вивчав силову електроніку в Технічному університеті в Кошицях, де навчався протягом п'ятьох років, починаючи з 1978 року. З 1983 до 1992 року працював науковцем в галузі інноваційної діяльності на ZPA в Пряшеві. В 1990 році вступив до лав консервативного Християнсько-демократичного руху. В 1992 році його було обрано в Національну раду Словацької Республіки, де він працював в її комітеті у закордонних справах і через рік увійшов до складу делегації Словаччини в Раді Європи.

У 1994 р. пройшов семестровий курс у Джорджтаунському університеті та семестровий курс європейської економічної інтеграції в Антверпенському університеті. У 1998 році Фігель залишив парламент і був призначений державним секретарем міністерства закордонних справ Словаччини. На відміну від більшості своїх колег у Європейській комісії, він ніколи не піднімався до рівня міністра, але до 2003 року відповідав за переговори про вступ Словаччини в Євросоюз. Також представляв уряд Словаччини в Європейському конвенті, який розробив Європейську Конституцію. Повернувся до Національної ради в 2002 році, де став головою її комітету у закордонних справах, пішовши з посади в 2004 році, щоб приступити до виконання своїх повноважень Єврокомісара. З 1995 по 2000 рік викладав міжнародні відносини в Університеті Трнави.

Фігель оголосив про свою відставку з поста Єврокомісара 21 вересня 2009 року, після його обрання на посаду керівника Християнсько-демократичного руху в Словаччині.[2] 1 жовтня 2009 року його в Єврокомісії змінив Марош Шефчович.

Див. також

Європейський комісар з цифрової економіки та суспільства

Примітки

1. Meeting between Rogge and Figel’ on European Council Declaration. Webwire. 26 лютого 2009. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2011.
2. Michaela Terenzani – Stanková. EC representative leaves post for KDH chair – The Slovak Spectator. Spectator.sme.sk. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 12 жовтня 2011.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 26 листопада 2009 у Wayback Machine.]