Ян Фурток

Ян Фурток
Особисті дані
Повне ім'я	Ян Фурток
Народження	9 березня 1962(1962-03-09)
	Катовиці, Польща
Смерть	26 листопада 2024(2024-11-26) (62 роки)
	там само
Зріст	174 см
Громадянство	Польща  Німеччина
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1976—1977 1977—1978	«Гурник» (Катовіце) ГКС (Катовиці)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1979—1988 ГКС (К) 169 (77) 1988—1993 «Гамбург» 135 (51) 1993—1995 «Айнтрахт» (Ф-на/М) 53 (9) 1995—1998 ГКС (К) 40 (8)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1984—1994	Польща	36 (10)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
2005	ГКС (К)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ян Фурток (пол. Jan Furtok; 9 березня 1962, Катовиці, Польща — 26 листопада 2024,[1] там само) — польський футболіст і тренер, виступав на позиції нападника.

Клубна кар'єра

Футбольну кар'єру Ян розпочав у 1976 році в складі молодіжної команди «Гурника» (Катовіце), наступного року перейшов до іншого клубу з Катовиць — ГКС, у складі якої у 1979 році й розпочав професіональну кар'єру. З 1982 року став основним гравцем команди. У складі клубу з Катовиць тричі поспіль (з 1985 по 1987 рік) виходив до фіналу кубку Польщі. У 1985 та в 1987 роках ГКС поступався своїм суперникам (спочатку у Варшаві — з рахунком 1:3 «Відзеву», а потім — в Ополе з рахунком 3:4 «Шльонську»). А в 1986 році команда з Катовиць з рахунком 4:1 перемогла «Гурник» (Забже).

У 1988 році Ян переїздить до Німеччини, підписуючи контракт з клубом Бундесліги «Гамбурга», якому віддав 5 років своєї кар'єри. Фінансову компенсацію за перехід поляка розділили між собою ГКС (Катовіце) та Польський футбольний союз[2]. У «Гамбурзі» Фурток замінив свого співвітчизника, Мирослава Оконського, й в своєму дебютном поєдинку за «городян» відзначився голом. Тим часом польська вдада, підозрюючи, що перехід Яна є частиною втечі Анджея Рудого, відмовилася відпускати до Гамбурга дружину Фуртока, а також його двох дітей, яким на той час було 4 та 2 роки відповідно[2]. Через два місяці сім'я все ж переїхала до Гамбурга, цьому посприяла допомога у вирішенні конфлікту з боку Німецького футбольного союзу. Згодом Фурток отримав німецьке громадянство, оскільки його предки проживали у Верхній Сілезії та були імперськими підданими[2].

У сезоні 1990/91 років з 20-а забитими м'ячами Фурток став другим найкращим бомбардиром чемпіонату, після Роланда Вольфарта, й встановив рекорд серед польських футболістів у Бундеслізі, який лише у 2012 році зумів перевершити Роберт Левандовський. Зокрема влітку 1991 року римське «Лаціо» придбало Томаса Долля як плеймейкера, який разом з Фуртоком та Нанду, які утворювали грізний атакувальний «кулак». У сезоні 1991/92 років отримав розрив хрестоподібної зв'язки, через що не міг грати близько півроку. Ян був нападником-дриблером, мав гольове чуття, але в той же час міг діяти «підступно», йти на стик з гравцем команди-суперника в його штрафному майданчику, вимагаючи пенальті. Проте серед уболівальників «Гамбурга» й надалі мав славу «живої легенди», не в останню чергу завдяки своїм переможним м'ячам у ворота «Вальдгофа» наприкінці сезону 1989/90 років.

Разом з «Гамбургом» дійшов до 1/4 фіналу Кубку УЄФА 1990 року (в якому за поступився з рахунком 0:2 та 2:1 туринському «Ювентусу»). Також у чвертьфіналі Кубка УЄФА Ян виступав через чотири роки поєдинку проти «Аустрії» (Зальцбург), але вже в футболці франкфуртського «Айнтрахту», за який він виступав у 1993-1995 роках. У 1995 році після 188 матчів у Бундеслізі[3], але не маючи жодного чемпіонського титулу, залишає Німеччину та повертається до ГКС (Катовіце)

Кар'єра в збірній

З 1984 року викликався до складу збірної Польщі. У 1986 році разом з «кадрою» був учасником чемпіонату світу в Мексиці. У футболці національної команди зіграв 36 матчів та відзначився 10-а голами. Його м'яч, забитий рукою, врятував польську команду від принизливої нічиєї з Сан-Марино у поєдинку кваліфікації до чемпіонату світу 1994 року.

Кар'єра тренера

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 2005 році був призначений головним тренером, проте під його керівництвом команда вилетіла з Екстракляси. Після цього деякий час тренував другу та юнацьку команду ГКС, а згодом був обраний президентом клубу. На цій посаді пробув до 2009 року.

5 січня 2010 року призначений спортивним директором національної збірної[4].

У 2017 році він отримав нагороду «Супер Бука» — спеціальний приз від ГКС (Катовіце)[5].

Статистика виступів

У збірній

Виступи в збірній Польщі
№	Дата	Місце	Суперник	Результат	Змагання	Грав	Примітки
1.	23 травня 1984	Дублін	Ірландія	0-0	товариський	до 67'
2.	4 вересня 1985	Брно	Чехословаччина	1-3	товариський	до 46'
3.	8 грудня 1985	Туніс	Туніс	0-1	товариський	з 46'
4.	11 грудня 1985	Адана	Туреччина	1-1	товариський	до 45'
5.	16 червня 1986	Гвадалахара	Бразилія	0-4	ЧС 1986	з 60'
6.	7 жовтня 1986	Бидгощ	Північна Корея	2-2	товариський	з 46'
7.	12 листопада 1986	Варшава	Ірландія	1-0	товариський	до 45'
8.	18 березня 1987	Рибник	Фінляндія	3-1	товариський	90'
9.	24 березня 1987	Вроцлав	Норвегія	4-1	товариський	90'
10.	12 квітня 1987	Гданськ	Кіпр	0-0	квал. Євро 1988	до 45'
11.	29 квітня 1987	Афіни	Греція	0-1	квал. Євро 1988	до 66'
12.	1 червня 1988	Москва	СРСР	1-2	товариський	до 64'
13.	13 липня 1988	Нью-Бритен	США	2-0	товариський	до 68'
14.	15 липня 1988	Торонто	Канада	2-1	товариський	90'
15.	24 серпня 1988	Білосток	Болгарія	3-2	товариський	90'
16.	21 вересня 1988	Котбус	НДР	2-1	товариський	90'
17.	19 жовтня 1988	Хожув	Албанія	1-0	квал. ЧС 1990	до 71'
18.	12 квітня 1989	Варшава	Румунія	2-1	товариський	90'
19.	2 травня 1989	Осло	Норвегія	3-0	товариський	90'
20.	7 травня 1989	Сульна	Швеція	1-2	квал. ЧС 1990	90'
21.	3 червня 1989	Лондон	Англія	0-3	квал. ЧС 1990	90'
22.	11 жовтня 1989	Хожув	Англія	0-0	квал. ЧС 1990	з 58'
23.	15 серпня 1990	Париж	Франція	0-0	товариський	90'
24.	26 вересня 1990	Бухарест	Румунія	1-2	товариський	до 83'
25.	17 жовтня 1990	Лондон	Англія	0-2	квал. Євро 1992	до 75'
26.	27 березня 1991	Оломоуць	Чехословаччина	0-4	товариський	90'
27.	1 травня 1991	Дублін	Ірландія	0-0	квал. Євро 1992	до 88'
28.	29 травня 1991	Радом	Уельс	0-0	товариський	90'
29.	11 вересня 1991	Ейндговен	Нідерланди	1-1	товариський	до 71'
30.	16 жовтня 1991	Познань	Ірландія	3-3	квал. Євро 1992	90'
31.	13 листопада 1991	Познань	Англія	1-1	квал. Євро 1992	90'
32.	31 березня 1993	Бжеще	Литва	1-1	товариський	90'
33.	28 квітня 1993	Лодзь	Сан-Марино	1-0	квал. ЧС 1994	90'
34.	19 травня 1993	Серравалле	Сан-Марино	3-0	>квал. ЧС 1994	до 81'
35.	29 травня 1993	Хожув	Англія	1-1	квал. ЧС 1994	90'
36.	8 вересня 1993	Лондон	Англія	0-3	квал. ЧС 1994	до 45'

Досягнення

Як гравця

ГКС (Катовиці)

• Кубок Польщі
  • Володар (1): 1986
  • Фіналіст (2): 1985, 1987

Література

• Thomas Urban: Schwarzer Adler, weißer Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik. Göttingen 2011, S. 152–154. ISBN 978-3-89533-775-8

Примітки

1. Smutne wiadomości. Nie żyje Jan Furtok. sportowefakty.wp.pl. Процитовано 26 листопада 2024.
2. Thomas Urban. Schwarze Adler, Weiße Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik. — Göttingen : Die Werkstatt, 2011. — С. 152–153. — ISBN 978-3-89533-775-8.
3. Matthias Arnhold (25 серпня 2016). Jan Furtok – Matches and Goals in Bundesliga. RSSSF. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 8 вересня 2016.
4. "życie Warszawy", informacja dot. nominacji na dyrektora kadry [Архівовано 29 червня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
5. Jubileuszowa edycja zakończona. „Złote buki” rozdane. sportowasilesia.pl. 12 грудня 2017. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018. [Архівовано 2018-06-29 у Wayback Machine.]

Посилання

• Ян Фурток на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Ян Фурток на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Ян Фурток на сайті 90minut.pl (пол.)
• Профіль гравця на сайті soccerpunter.com
• Профіль гравця [Архівовано 19 грудня 2020 у Wayback Machine.] на сайті footballdatabase.eu
• Профіль гравця [Архівовано 4 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
• Профіль гравця [Архівовано 25 квітня 2019 у Wayback Machine.] на сайті fussballdaten.de
• Профіль тренера на сайті transfermarkt.com

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»