Гвадалахара (Мексика)Гвадалахара (ісп. Guadalajara [ɡwaðalaˈxaɾa] ) — місто у Мексиці, на північному заході Мексиканського нагір'я, на висоті 1500 м; адміністративний центр штату Халіско. Друге за населенням місто країни (приблизно 1.460 тисяч у 2015 році). Гвадалахара досить консервативне місто, з сильними католицькими традиціями. Гвадалахара — батьківщина народної музики «маріачі», яка відома далеко за межами Мексики. НазваМісто назване на честь іспанської Гвадалахари, назва якої походить від арабського Вад-аль-Хіджара, що означає «Річка, що тече між скель». ЕкономікаГоловний економічний центр західної Мексики. Одне з найчарівніших міст країни — «Перлина Заходу»[13]. Залізничний вузол. З'єднаний нафтопроводом з Саламанкою і газопроводом із С'юдад-Пемексом. Значний центр обробної промисловості (близько 7 % мексиканської промисловості), що працює на довізній сировині. Харчова промисловість (млинарська і олійно-жирова) дає 43 % вартості продукції (1960), текстильна і шкіряно-взуттєва 15 %, хімічна 10 %. Розвивається машинобудування, виробництво добрива та цементу. Фармацевтична промисловість Гвадалахари грає найважливішу роль в національному виробництві, поступаючись лише столиці, і є одним з найбільших дистриб'юторів в країні. Гвадалахара відома як «мексиканська силіконова долина» через розвиток IT-сектора: софтверні компанії міста є головними розробниками програмного забезпечення в країні, а електронна промисловість Гвадалахари стала найбільшим виробником електронних компонентів для таких компаній як General Electric, IBM, Kodak, Intel, Hewlett-Packard, Siemens, Flextronics, Foxconn, Gateway, Sanmina-SCI, Dell, Solectron і BlackBerry. АрхітектураВід колоніального періоду у Гвадалахарі збереглась прямокутна сітка вулиць, житлові будинки, фонтани, собор (1571–1618), церква (Санта-Моніка, 1720–1733), шпиталі (Алькальде, 1787–1792), будівля Верховного суду (Авдьенсія, 1751–1775). В Паласіо де Гоб'єрно (1643), шпиталі Кабаньяса (початок 19 ст.) і аудиторії університету — розписи Хосе Ороско. У середині 20 ст. у Гвадалахарі прокладені нові магістралі, побудовані суспільний центр, дім культури, ринки, спортцентри, інші будівлі у сучасному стилі, університет. На початку 21 століття планувалося побудувати тут образотворчий музей Гугенгайм Гвадалахара, але 2009 року від проекту відмовилися. ТранспортЗ вересня 1989 року в місті працює легкий метрополітен. Доповнює транспортну систему міста тролейбусна лінія з 34 км, на якій розташовані 54 зупинки. Міжнародний аеропорт Гвадалахари імені Мігеля Ідальго-і-Кастілья знаходиться за 16 кілометрів на південь від центру міста, пасажиропотік 2019 року склав 14 823 592 пасажира, що на 3,37 % більше, ніж 2018 року. КультураМузеїМузеї Гвадалахари є продовженням культурної інфраструктури міста, будівлі багатьох з них мають важливе архітектурне та історичне значення. У колекціях музеїв представлені практично всі жанри: картини і скульптури, ремесла, пластика, фотографія і твори мистецтва різних країн. Список музеїв міста:
БібліотекиУ Гвадалахарі та передмістях, які її оточують, є широкий спектр державних, приватних та електронних бібліотек для пошуку і отримання інформації. Найвідоміші з них — Іберо-американська бібліотека Октавіо Паса Університету Гвадалахари і Публічна бібліотека штату Халіско, розташована в передмісті Сапопан. Театри
ГастрономіяДив. також Мексиканська кухня У Гвадалахарі готують безліч типових мексиканських страв, таких як позоле, тамале, енчилада, тако, менудо, боби Чарро. Але страва, яка повністю відрізняє місто від всієї країни, — це «торта ахогада», яка готується з солоного хліба бірото, намазаного томатним соусом «карніта» зі спеціями та обсмаженими бобами, нарізаною на шматочки смаженою свининою; також її їдять з цибулею, тушкованою в лимонному гострому соусі. Типова страва Гвадалахари і всього штату Халіско — біррія, цю страву здебільшого готують з козячого м'яса, але іноді з яловичини або баранини. Домашню біррію зазвичай готують у спеціальній печі. Готове м'ясо змішують з томатним бульйоном зі спеціями або ж цей бульйон подають окремо. Десерт, який вважається типовим для Гвадалахари, — це херікала, його готують з молока, яєць, ванілі, кориці і цукру. Ще одна типова страва кухні Гвадалахари — м'ясо у власному соку. Ця страва складається з яловичого бульйону з квасолею і подається з беконом, кінзою, цибулею і редискою. У Гвадалахарі також є безліч ресторанів, де можна скуштувати страви інтернаціональної кухні. Тут знаходяться одні з кращих ресторанів в країні зі стравами іспанської, французької, бразильської, японської, італійської, індійської, арабської, ліванської, грецької, китайської, аргентинської, тайської, коста-риканської кухні, а також кілька ресторанів, які спеціалізуються на вегетаріанських та органічних стравах. ОсвітаОсвіта є одним з основних факторів розвитку Гвадалахари, оскільки освіта стала одним з найактивніших секторів економіки, що привертає інвестиції, тому що місто має кілька університетів міжнародного значення. Крім того, конкурентоспроможні випускники університетів затребувані як у місті, так і в країні. У місті знаходиться Гвадалахарський Університет, третій найстаріший університет у Мексиці (заснований 1792 року), університет з найбільшою кількістю студентів в країні (після Національного автономного університету Мексики), а також Автономний університет Гвадалахари (UAG), перший приватний університет в країні (заснований 1935 року). У місті також розташовані кампуси кількох приватних університетів, у тому числі:
СпортНайпопулярнішим видом спорту в Гвадалахарі є футбол. У місті базуються дві команди Прімера Дивізіону: «Гвадалахара» (домашня арена — стадіон «Акрон» на 49 850 місць) та «Атлас» (домашня арена — стадіон «Халіско» на 55 110 місць). У третьому дивізіоні чемпіонату Мексики виступають клуби «Оро» та «Депортіво Національ». Баскетбольна команда «Астрос-де-Халіско» бере участь в іграх Національної професійної баскетбольної ліги з 2019 року. Штат Халіско є національним лідером в області олімпійських видів спорту, оскільки він вигравав національні Олімпіади 18 раз поспіль, а також 9 разів вигравав найбільшу кількість медалей у всіх дисциплінах національних Олімпіад.[14] Панамериканські ігри 2011 року проводилися в Гвадалахарі, тоді Мексика приймала Панамериканські ігри втретє, але впершє за межами Мехіко. КліматКлімат Гвадалахари — вологий субтропічний (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена), який досить близький до тропічного клімату і для нього характерні сухі, теплі зими і спекотне, вологе літо. Клімат Гвадалахари також залежить від значної висоти над рівнем моря і загальної сезонності опадів в західній частині Північної Америки. Хоча в Гвадалахарі тепло увесь рік, але сильні дощі йдуть тут тільки в літній період, в інші пори року клімат досить посушливий.
Уродженці
Галерея Гвадалахари
Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia