|
Ян-Амор ТарновськийГраф Я́н-Амо́р Тарно́вський, Ян Магнус[3] Тарновський (пол. Jan Amor Tarnowski; січень 1488, м. Та́рнів[4] — 16 травня 1561, родинний маєток Вевюрка[5]) — державний, політичний, військовий діяч Польського королівства. Представник шляхетського роду Тарновських гербу Леліва. Великий гетьман коронний (1527–1559). Придворний короля (з 1502). Каштелян войницький (з 1522), краківський (з 1536). Воєвода руський (1527–1535) і краківський (з 1535). Староста сандомирський, жидачівський, сондецький, городельський. Перший граф Священної Римської імперії в родині Тарновських (1547)[6]. Засновник міста Тернополя. Тесть руського магната Констянтина Василя Острозького. Родовід
Життєпис   Ян Амор Тарновський (Іоанн з Тарнова, Ян Амор ІІ з Тарнова), син Яна Амора молодшого і Барбари Завішанки з Рожнова[6] — онучки Завіші Чорного з Габрова; походив з багатої шляхетської родини, яка мала сенаторський статус. Виховувався при дворах кардинала Фридерика Яґеллончика, королів Яна I Ольбрахта, Александра I Яґеллончика і Сиґізмунда I Старого. Вчився у Краківській академії, при єпископі Перемишля.[4] Отримав всесторонню класичну гуманітарну, військову освіту. Бойовий шлях почав у 22-річному віці під керівництвом гетьмана литовського Костянтина Острозького. 1509 року учасник облоги Хотинської фортеці.[4] 1512 року: брав участь у поході на Молдовське князівство (керував кавалерійським підрозділом), у битві під Лопушним. У 1517–1521 роках, щоб покращити свою освіту, здійснив велику подорож по світу: побував у країнах Західної Європи, відвідав Близький Схід — у тому числі Сирію, Палестину, Єгипет, Грецію, Османську імперію. На боці антиосманської коаліції брав участь у габсбургсько-османській війні у 1521 році. У 1524 році в сутичці під Львовом розбив османсько-татарський загін. З 1527 р. Великий коронний гетьман. Ввів у вжиток клейнод гетьманської влади Гетьманський знак. 1531 р. очолив польське військо в битві під Обертином у війні з Молдавським господарем Петру IV Рарешем за владу над Покуттям. 1533 року очолив опозицію в Сеймі, згодом відійшов від політики. 1534 року: за його сприяння обнесено валом та зміцнено замок у Хмільнику;[7] керував польсько-литовсько-українським військом у війні проти Московії. Уславився здобуттям Гомеля, облогою і взяттям Стародуба (1535 р.). Під час звільнення Стародуба, він застосував мінування стіни, що вважається першим успішним використанням мін у середньовічній війні.[8] Після захоплення міста наказав знищити усіх полонених московитів.[9] У 1537 році став на сторону короля під час «курячої війни». Брав участь у придушенні виступу мешканців Гданська проти влади короля.[10] Рояліст у внутрішній політиці; виступав проти зростання шляхетських привілеїв. Видатний адміністратор.
«Протектор» православного львівського єпископа Макарія Тучапського.[12] Ян-Амор Тарновський — автор праці «Рада воєнної справи» (лат. Consilium rationis bellicae) (1558 р.), яка виклала досягнення польської військової думки і техніки того часу, на ній виховувалось декілька поколінь полководців Речі Посполитої. Володів великою бібліотекою, колекцією творів мистецтва.[4] Помер 16 травня 1561 року в родинному маєтку Вевюрка (перед смертю за присутності кам'янецького єпископа Леонарда Слоньчевського ствердив, що помирає римо-католиком[13]). У латинській катедрі Тарнова коштом зятя, князя Василя Костянтина Острозького, наприкінці XVI ст. встановлено виготовлений майстром Паллавіні надгробок батьку Янові Аморові (верхній ярус) та сину Янові Кшиштофові (нижній) Тарновським[14] з епітафією.[15] Маєтності
Посідав дідичним правом міста Тарнів, Тернопіль (обидва міста фортифікував), Ярослав (спорудив новий замок замість старого, який перетворювався на руїни).[13] 1528 року у Івана (Яна) Дідушицького купив село Пустомити (нині місто), які пізніше відкупив син Івана (Яна) Микола Дідушицький.[16] Вшанування
Історична назва вулиці у Львові за Австро-Угорщини та Польщі (1907—1943) (тепер вулиця генерала Мирона Тарнавського). У місті Тернополі з червня 2019 до квітня 2023[17] працювала старотарнопільська ресторація «Леліва», яка використовувала герб Тарновського як елемент логотипу. Заклад розміщувався на вулиці С. Качали, 18. В честь Яна Амора Тарновського названо найбільший тернопільський теплохід, що курсує міським водосховищем та раніше носив назву "Герой Г. Танцоров". Родина Батько: Ян Амор Юніор Тарновський. Матір: Барбара Завішанка з Рожнова. Дружини:
Примітки
Джерела
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ян-Амор Тарновський
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
