Яніна Поражинська
Яніна Поражинська (пол. Janina Porazińska; 29 вересня 1888, Люблін — 2 листопада 1971, Варшава) — польська дитяча письменниця, перекладачка зі шведської мови. Працювала у довоєнних дитячих часописах «Друг дітей», «Промінь» і «Промінчик». До 1939 року була редакторкою журналів «Вогник», «Сонечко», «Ранок». У роки окупації у галузі освіти та культури працювала підпільно. Нагороджена орденом Усмішки. БіографіяНародилася 29 вересня 1888 року в Любліні, в Старому Місті в будинку з пекарнею на першому поверсі. У своїх книгах вона не раз поверталася до домівки, де провела своє дитинство. У жодних документах немає інформації про люблінський період письменниці. Але факти-спогади є в її творах. Навчалася на природничому відділі Ягеллонського університету в Кракові. Дебютувала 1903 року на сторінках «Мандрівника» як поетка. Співпрацювала з дитячим журналом «Друг дітей». У 1917 році стала одною з ініціаторок створення журналу «Вогник». У 1927—1939 роках була редакторкою журналів «Вогник», «Сонечко», «Ранок». Протягом 1922—1925 років працювала у Міністерстві з питань релігії та освіти. Була палкою прихильницею збереження польського фольклору, саме тому в її віршах та казках наявні фольклорні мотиви. У 1958 році переклала та адаптувала для дитячого читання «Калевалу» — карело-фінський поетичний епос про подвиги та пригоди героїв казкової країни Калева. Похована на Повонзківському цвинтарі. У Варшаві є парк ім. Яніни Поражинської. Там відбуваються читання дітям. Мета створення парку — вшанування пам'яті письменниці, а також створення простору, де можна було б читати дітям казки. Нагороди та відзнаки
Твори
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia