Яків Стрепа

Яків Стрепа
пол. Jakub Strzemię
Ім'я при народженні	пол. Jakub Strzemię (Strepa) herbu Strzemię
Народився	1340(1340) Краків, Королівство Польське
Помер	20 жовтня 1409(1409-10-20) Львів, Королівство Польське
Діяльність	католицький священник, католицький єпископ
Посада	галицько-львівський архієпископ РКЦ
Конфесія	католик
Герб Герб «Стремено»
Медіафайли у Вікісховищі

Яків (Якуб) Стрепа (Стшемє; пол. Jakub Strzemię (Strepa) herbu Strzemię; 1340, Краків — 21 жовтня 1409, Львів) — релігійний діяч, Галицько-львівський латинський архієпископ (з 1391/1392 року), францисканець, блаженний Католицької церкви.

Біографія

Яків з шляхетного роду Стрепа, народився близько 1340 року на землях Краківської архидієцезїї. Юнаком вступив до Ордену Францисканців, де згодом його відправили навчатися до Риму. Після повернення з Риму став настоятелем краківського монастиря, а згодом — монастиря у Львові. 28 січня 1392 року консекрований Мацеєм — єпископом Перемиським на єпископа галицького у церкві в Тарнові[1].

Будучи єпископом, відзначався ревністю в організації та зміцненні єпархії. Розвинув культ Пресвятих Дарів через розміщення в міських храмах дарохранительниць, запровадження адорації виставлених Пресвятих Дарів і євхаристійної процесії.

В щоденному житті блаженний відзначався простотою і францисканською вбогістю. До кінця свого життя не перестав носити сутану францисканців. Мурований маєток в центрі Львова, який йому подарував король Владислав II Ягайло, передав на потреби дієцезії, а сам оселився у скромному дерев'яному будиночку. Сам особисто навчав правд віри і катехизував, але більше всього турбувався про здобуття дітей для Небесного Царства. Його відданість цій справі спричинилася до надання йому титулу «Приятеля дітей».

Відзначався блаженний Яків і особливим культом до Пресвятої Діви Марії, з нагоди різних проявів її культу встановлював відпусти. Хроніки передають, що з'явилася йому Божа Матір з Дитятком Ісусом на руках. Коли переживав нелегкий час, закликав: «Будь мені Матір'ю!», а у відповідь почув слова: «Маєш Матір і її Сина», — і побачив ті Святі Постаті. Сцену цього з'явлення Блаженний помістив на архієпископській печатці, як свій герб.

1403 року проживав у Львові. 15 лютого уклав з магістратом угоду, за якою взамін власного будинку (єпископської резиденції) отримував міський біля монастир францисканців, який стояв на розі.[2]

Був вразливий до потреб бідних і хворих, тому свої єпископські доходи призначив на потреби шпиталю Святого Духа та на притулок для бідних і паломників. Хотів перенести столицю єпископства з Галича до Львова, тому почав будувати у Львові катедру (кафедральний собор), який освячено у 1404 році. За рік до смерті відмовився від участі у «схизматицькому» соборі в Пізі, чим проявив себе як вірний син Католицької Церкви.

Помер 20 жовтня 1409 року. В заповіті написав, що хоче бути похованим у францисканському монастирі Святого Хреста у Львові (існував пам'ятний надгробок з епітафією). Після ексгумації тіла, похованого біля захристя, було виявлено його нетлінність (твердження, можливо, суперечливе)[1].

Вшанування пам'яті

• 1619 р. мощі блаженного Якова Стрепи перенесено з монастирської каплиці до нового гробу в храмі, де почали відбуватися чудеса. Чудеса відбувалися не тільки при гробі: коли його єпископською митрою торкалися страждаючих від болю голови — біль проходив. Блаженний Яків Стрепа з'являвся також тим, хто потребував допомоги в несподіваних ситуаціях; з'явився над палаючим Львовом і врятував монастир францисканців від пожежі. Монахи назвали його Провісником миру серед ворогуючих.
• 11 вересня 1790 р. внаслідок численних чудес папа Пій VI оголосив його блаженним.
• 1910 р. папа Пій X проголосив блаженного Якова покровителем львівської дієцезії разом зі святим Антонієм Падуанським — покровителем провінції ордену францисканців.
• Вулиця у Львові (тепер Гладишевського).

Примітки

1. Niesiecki K. Korona polska [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]… — T. . — S. 228.
2. Zubryćkyj D. Kronika miasta Lwowa [Архівовано 13 січня 2015 у Wayback Machine.]… — S. 64—65.

Джерела та посилання

• Ігор Качор, Любов Качор. Марево давнього Львова. — Львів : Апріорі, 2009.
• Kasper Niesiecki. Korona polska przy złotej wolności [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]… — Lwów, 1743. — T. 4. — 822 s. (пол.)
• Jurij Smirnow, Jadwiga Smirnowa. Bazylika metropolitalna … i kaplica Boimów we Lwowie. — Lwów, 2001. — ISBN 83-88417-16-9. (пол.)
• Denys Zubryćkyj. Kronika miasta Lwowa [Архівовано 13 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : w księngarni Kajetana Jabłońskiego, 1844. — S. 64—65. (пол.)

Посилання

• Архієпископ Яків Стрепа^[недоступне посилання з серпня 2019]
• Блаженного Якова Стрепу можуть канонізувати.